Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.
А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?
Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю.
І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.
Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,
гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих устали
і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!
Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів.
Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса;
він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.
Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном
і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.
Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата
і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.
Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.
Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.