Матвія 26:3-30

Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити. Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі! І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого, до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову. Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата? Адже це можна було дорого продати і роздати бідним! Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло; бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте. Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон. Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї. Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху? Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями. Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху. Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями] і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть. Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи? А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть. Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися! Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав. Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє. Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця. Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.