Матвія 23:1-39

Тоді Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: На сидіння Мойсея посідали книжники та фарисеї. Усе, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте, але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути. Усі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці, люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю! Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви — брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець — Небесний. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник — Христос. Найбільший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, буде принижений, а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений. Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми: і самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти. [Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся, — за це отримаєте дуже тяжкий осуд]. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни — вдвічі гіршим за вас. Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний. Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото? І: Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний. [Нерозумні й] сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар? Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому; і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому; і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, Хто сидить на ньому. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м’яти, кропу й кмину, а занедбали найважливіше в Законі: суд, милосердя та віру; і це належить робити, і того не залишати. Проводирі ви сліпі, які відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо очищаєте чашу й миску ззовні, а всередині вони повні здирства та ненаситності. Фарисею сліпий, очисти спершу чашу всередині, щоб і ззовні вона стала чистою. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які ззовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти. Так і ви ззовні видаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятники праведникам, і кажете: Коли б ми жили у дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крові пророків! Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, хто вбивав пророків. Тож виповніть міру беззаконня ваших батьків. Змії, поріддя гадюче! Як втечете від суду геєни? Тому Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників; з них деяких уб’єте і розіпнете, а деяких будете бичувати у ваших синагогах і гнати з міста до міста, щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахіїного, якого вбили ви між храмом і жертовником. Запевняю вас: це все прийде на цей рід. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли! Ось, залишається вам ваш дім порожнім. Кажу вам: не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!