Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти.
А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу.
Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
Коли ввійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були!
Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні?
Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм.
Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних.
Адже Син Людський є Володарем і суботи.
І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги;
там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати?
А Він відказав їм: Чи є хтось з-поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме, та й не витягне її?
А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро.
Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга.
А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити.
Біблія
Біблія для діточок
