Луки 5:1-16

Луки 5:1-16 УТТ

Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. Увійшовши до одного із човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей із човна. Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі! А Симон у відповідь сказав [Йому]: Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті! І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи! Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, також і Якова, і Івана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей! І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним. І сталося так, що коли Він був в одному з міст, то ось чоловік, весь у проказі, побачивши Ісуса, упав долілиць і благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити! Простягнувши руку, Він доторкнувся до нього й промовив: Хочу, стань чистим! І враз проказа зійшла з нього. І велів йому нікому про це не казати. — Але йди, — промовив Він, — покажися священикові, принеси за своє очищення так, як наказав Мойсей, — для свідчення їм! Однак чутка про Нього розійшлася далеко, і сходилося багато людей, щоби послухати й оздоровитися [в Нього] від своїх недуг. А Він відходив у пустинні місця і молився.

Прочитати Луки 5