Луки 18:15-30

Луки 18:15-30 УТТ

Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм. А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже! Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього! І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя? Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог. Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]? Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду. Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною. Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий. Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства. А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися? Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога. І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою. Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства, не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!

Прочитати Луки 18