Луки 16:1-13

Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати! Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся. Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів! І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові? Той відповів: Сто мірок олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят! Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят. І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді. І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель. Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий. Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє? І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше? Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні!

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Луки 16:1-13