Луки 1:5-17

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх. Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом, за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити. А весь народ під час кадіння молився знадвору. І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника. Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх. Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван. І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері. І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Луки 1:5-17