Луки 1:26-56

Луки 1:26-56 УТТ

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками]. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця! І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї. Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа? Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом! А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди, бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його, і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув сильних з престолів і підняв покірних, голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим. Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість, як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку! Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Прочитати Луки 1