Йони 2:2-9

Йона помолився до свого Господа Бога із черева кита і сказав: Я закричав у моїй печалі до мого Господа Бога, і Він мене вислухав! З утроби аду Ти почув мій крик, мій голос. Ти мене кинув у глибину серця моря, і мене оточили потоки. Усі Твої висоти і Твої хвилі зійшли на мене. І я сказав: Я відкинений від Твоїх очей. Тож чи зможу поглянути на Твій святий храм? Полилася довкола мене вода, аж до душі, мене оточила остання безодня, моя голова зійшла в ущелини гір. Я зійшов у землю, в якої її засуви — вічні засуви, і нехай підніметься тління мого життя, мій Господи Боже! Коли в мені зникала моя душа, я згадав Господа, і нехай до Тебе зайде моя молитва, до Твого святого храму. Хто береже марне і оманливе, залишили своє милосердя.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Йони 2:2-9