Йоіла 1
1
1Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла. 2Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків? 3Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню. 4Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа. 5Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість! 6Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти. 7Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив#1:7 справді дослідив — досл. досліджуючи, дослідив (євр. емф. синт.). його і повалив, вибілив його галузки.
8Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця! 9Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові, 10бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія. 11Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля. 12Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
13Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання. 14Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа: 15Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть! 16Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога. 17Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло. 18Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець. 19До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля. 20І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.
Поточний вибір:
Йоіла 1: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)