Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів,
і не запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?
У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий,
а чому тепер бачить, — не знаємо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!
Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги.
Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого.
Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, і сказали йому: Віддай славу Богові! Ми знаємо, що Той Чоловік грішний!
У відповідь він сказав: Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!
[Ще раз] запитали його: Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
Він відповів їм: Я вам уже сказав, та ви не вислухали. Що ще хочете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?
І докорили йому, кажучи: Це ти Його учень, а ми — учні Мойсея.
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цей — ми не знаємо звідки Він!
Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає.
Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!
А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Сина Людського?
Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою.
Він же сказав: Вірю, Господи! — і вклонився Йому.