[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.