Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч.
А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.