Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес!
Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!
Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте!
Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?
Це він сказав не від себе, але, бувши того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, —
і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом.
Отже, із цього дня вони змовилися вбити Його.
Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.
Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися.
Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?
А первосвященики та фарисеї видали наказ: якщо хто довідається, де Він перебуває, щоби доніс, аби схопити Його.