І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —
Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —
то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.
Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,
а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.
Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.
Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.
Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятви, що після Закону, настановило навіки досконалого Сина.
Біблія
Біблія для діточок
