Оскільки кожний первосвященик, який вибирається з-поміж людей, настановляється для людей у Божих справах, аби приносити дари та жертви за гріхи,
щоб міг співчувати необізнаним і тим, які заблукали, адже й сам оточений неміччю, —
і тому він повинен як за людей, так і за себе приносити жертви за гріхи.
Та ніхто сам по собі не приймає честі, а тільки тоді, коли покликаний Богом, — як Аарон.
Так і Христос не Сам Себе прославив, аби стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти — Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.
І в іншому місці говорить: Ти — Священик навіки, за чином Мелхиседека.
Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя;
хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав.
Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний,