Буття 8
8
1І згадав Бог Ноя, усіх звірів, усю худобу, усіх птахів і всіх плазунів, які були з ним у ковчезі, тож навів Бог вітер на землю, — і вода спинилася: 2джерела безодні та загати небесні закрилися, і дощ перестав лити з неба. 3Вода почала спадати й сходити із землі, — після ста п’ятдесяти днів почала спадати та зменшуватися вода. 4А сьомого місяця, двадцять сьомого дня місяця ковчег сів на Араратських горах. 5Вода ж, відступаючи, спадала до десятого місяця. А одинадцятого місяця, першого дня місяця, з’явилися вершини гір.
6І сталося, що після сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке зробив, 7і випустив крука, щоби побачити, чи відступила вода. І вилетівши, той не повернувся, доки не висохла вода наповерхні землі. 8А після нього він послав голубку, щоби побачити, чи зійшла вода з поверхні землі. 9Та голубка, не знайшовши спочинку для своїх ніг, повернулася до нього, до ковчега, бо вода була на всій поверхні всієї землі; простягнувши свою руку, він узяв і впустив її до себе в ковчег.
10Почекавши ще наступних сім днів, він знову послав голубку з ковчега; 11під вечір голубка повернулася до нього, вона мала у своєму дзьобі оливкову галузку з листям. Тож дізнався Ной, що зійшла вода із землі. 12І, почекавши ще інших сім днів, знову послав голубку, і вона вже більше до нього не повернулася. 13І сталося на шістсот першому році життя Ноя, першого місяця, першого дня місяця: зійшла вода із землі. Тож розкрив Ной верх ковчега, якого зробив, і побачив, що зійшла вода з поверхні землі. 14А другого місяця, двадцять сьомого дня місяця земля висохла.
15І звернувся Господь Бог до Ноя, кажучи: 16Вийдіть з ковчега: ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів із тобою! 17І всіх звірів, які з тобою, кожну істоту — від птахів аж до худоби, і всіх плазунів, які повзають по землі, — виведи із собою. Тож зростайте і розмножуйтеся на землі. 18І вийшов Ной та його дружина, його сини та дружини його синів із ним, 19і всі звірі, уся худоба, усякий птах і всякий плазун, який рухається по землі: за своїм родом вони вийшли з ковчега.
20І збудував Ной жертовник Богові. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику. 21І сприйняв Господь Бог приємний запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не буду більше проклинати землю через діла людей, бо розум людини пильно звернений до зла змолоду; тому більше не знищуватиму кожну живу істоту, так, як Я вчинив. 22У всі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і весна, день і ніч не припиняться.
Поточний вибір:
Буття 8: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)