Буття 41:9-36

Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх. Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря. Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон. Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив. І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили. Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона. А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити. У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння. А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки, і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті. Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі. І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів. І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув. І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні. А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм. І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені. І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить. Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один. І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду. Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить. Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі. А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю. І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий. А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням. Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею. Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку, і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах. І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.