Буття 41:41-57

Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею. І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию. Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею. І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі. І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця. Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю. І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила; і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього. І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа. До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця. Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія, бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком. Ім’я ж другому дав Єфрем, бо сказав: Розмножив мене Бог у землі моєї недолі. Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб. Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть. І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам; і з усіх країн поприходили до Єгипту купувати в Йосипа, бо голод запанував по всій землі.