Буття 41:14-25

Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона. А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити. У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння. А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки, і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті. Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі. І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів. І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув. І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні. А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм. І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені. І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.