Буття 32:22-31

І дари випереджували його особу, — він ту ніч провів у таборі. Устав він тієї ночі, взяв обох жінок, обох рабинь, своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Явок. І взяв їх, і перевів через струмок, і перепровадив усе, що належало йому. Тож Яків залишився сам… і якийсь Чоловік боровся з ним до ранку. Та побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і затерпнув м’яз стегна Якова, коли Він боровся з ним. І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Той же сказав: Не відпущу Тебе, якщо не поблагословиш мене. А Він запитав його: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків. Він же відповів йому: Не буде більше ім’я твоє Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я, бо ти витримав змагання з Богом і сильний є між людьми. А Яків, запитуючи, сказав: Назви мені Своє Ім’я. Чого оце питаєш про Моє Ім’я? — промовив Той, і поблагословив його там. І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він, — та моя душа спаслася.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Буття 32:22-31