Буття 29:1-20

Підвівшись на ноги, Яків пішов до краю на схід, до Лавана, сина Ватуїла-сирійця, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. Він поглянув, — і ось у долині криниця, а там — три отари овець, які відпочивали біля неї, бо з тієї криниці напували стада. А на отворі криниці був великий камінь. Збиралися там усі стада. І відкочували камінь від отвору криниці, напували овець і клали камінь на отвір криниці — на своє місце. Яків запитав їх: Брати, звідки ви? Вони ж промовили: Ми з Харана. Чи знаєте Лавана — Нахорового сина? — запитав їх. Вони ж відповіли: Знаємо. А він запитав їх: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. Ось і Рахиль, його дочка, йде з вівцями. А Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу; дайте пити вівцям та йдіть пасти. Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи та не відкотять камінь від отвору криниці — тоді напоїмо овець. Ще коли він розмовляв з ними, Рахиль, Лаванова дочка, проходила з вівцями свого батька; вона пасла овець свого батька. Сталося ж: як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, та овець Лавана, брата своєї матері, — тоді підійшов Яків, відкотив камінь від отвору криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері. Яків поцілував Рахиль і, голосно вигукнувши, заплакав. І розповів Рахилі, що він племінник її батька — син Ревеки, а та, побігши, передала ці слова своєму батькові. Сталося ж: як почув Лаван ім’я Якова, сина своєї сестри, вибіг йому назустріч, обнявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І той докладно розповів Лаванові про всі ці події. А Лаван сказав йому: Ти є з моїх кісток і з мого тіла. І Яків перебував у нього місяць. Сказав Лаван Якову: Хіба працюватимеш мені задарма, тому що ти мій родич? Скажи мені, скільки тобі платити. У Лавана було дві дочки: ім’я старшої — Лія, ім’я молодшої — Рахиль. Лія мала хворі очі, а Рахиль була гарна на вигляд і прекрасна обличчям. І Яків покохав Рахиль, тож сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку. А Лаван йому сказав: Мені краще віддати її за тебе, ніж дати її за іншого чоловіка. Живи в мене. І працював Яків за Рахиль сім років, та вони видалися йому, наче декілька днів, оскільки він її кохав.