Вихід 1:6-14

Та минув час, і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли. Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню. Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа, і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас. Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю. Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця. Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів. Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля, і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць.