Повторення 12
12
1Ось заповіді та присуди, які ви повинні пильнувати, щоб виконувати їх на землі, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам у володіння на всі часи, скільки ви будете жити на землі. 2Неодмінно знищте#12:2 неодмінно знищте — досл. знищенням знищте (євр. емф. синт.). всі місця, де народи, які ви захоплюєте, служили своїм богам: на високих горах, на пагорбах та під гіллястим деревом. 3Порозвалюйте їхні жертовники, порозтрощуйте їхні стовпи, повирубуйте їхні священні гаї, поспалюйте вогнем різьблені зображення їхніх богів і винищте з того місця їхнє ім’я. 4Не чиніть чогось такого для Господа, вашого Бога, 5але прагніть до місця, яке Господь, ваш Бог, обере в одному з ваших племен, призначивши, щоб там прикликалося Його Ім’я, — і приходьте туди. 6Приносьте туди свої всепалення, свої жертвоприношення, свої первоплоди, свої обітні [жертви], свої добровільні [жертви] та первістків зі своєї великої та дрібної худоби. 7Споживайте їх там перед Господом, вашим Богом, та веселіться, ви та ваші сім’ї, за все, до чого прикладете руки, за те, що Господь, твій Бог, поблагословив тебе. 8Не будете чинити всього того, що ми чинимо тут сьогодні, кожний — що йому угодне. 9Адже ви ще не дійшли до відпочинку і до спадщини, яку Господь, ваш Бог, дає вам. 10А коли переправитесь через Йордан і оселитесь в землі, яку Господь, ваш Бог, дає вам у спадщину, то Він дасть вам відпочинок від усіх ваших ворогів, що навколо вас, і ви житимете в безпеці. 11І буде, — на місце, яке Господь, ваш Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я, — туди приноситимете все, що я вам сьогодні заповідаю: ваші всепалення, ваші жертвоприношення, ваші десятини, первоплоди здобутків ваших рук, ваші дари і все добірне з ваших дарів, що ви приречете своєму Богові; 12і будете веселитися перед Господом, своїм Богом — ви, ваші сини, ваші дочки, ваші раби, ваші рабині та левіт, який проживає у ваших брамах, — оскільки для нього немає ні частки, ні спадщини з вами. 13Остерігайся, — щоб ти не приносив своїх всепалень на будь-якому місці, яке побачиш; 14тільки на тому місці, яке Господь, твій Бог, обере в одному з твоїх племен, — там приноситимеш свої всепалення і там чинитимеш усе, що я тобі сьогодні заповідаю. 15Однак скільки бажатимеш, можеш в будь-якому місті заколювати худобу та їсти м’ясо за благословенням Господа, твого Бога, яке Він дав тобі. Нечистий та чистий серед вас разом можуть їсти його, як їдять сарну чи оленя. 16Тільки крові не споживайте; виливайте її на землю, як воду. 17Не смій їсти у своїх містах десятини зі свого збіжжя, свого вина та своєї олії, первістків зі своєї великої та дрібної худоби, жодних обітних [жертв], які ви приречете, своїх добровільних [жертв] та первоплодів зі здобутків своїх рук. 18Споживатимеш їх тільки перед Господом, своїм Богом, на місці, яке Господь, твій Бог, обере Собі, — ти, твій син, твоя дочка, твій раб, твоя рабиня та захожий, який проживає у твоїх містах; і веселитимешся перед Господом, своїм Богом, за все, до чого прикладеш свою руку. 19Стережися, не покидай левіта весь час, скільки житимеш на землі. 20Коли ж Господь, твій Бог, розширить твої кордони, як Він і сказав тобі, і коли твоя душа забажає поїсти м’яса, і ти скажеш: Попоїм-но я м’яса, — то можеш їсти м’ясо, скільки бажатиме твоя душа. 21Якщо те місце, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я, буде дуже далеко від тебе, то можеш заколювати свою велику та дрібну худобу, яку твій Бог дасть тобі, як я тобі заповів, і можеш їсти у своїх містах, скільки бажатиме твоя душа. 22Їж його так, як їсться сарна чи олень; нечистий серед вас та чистий однаково можуть їсти його. 23Пильно стережись, щоб не споживати крові, бо кров — це його душа. Нехай душа не споживається разом із м’ясом! 24Не споживайте її; виливайте її на землю, як воду. 25Не споживай її, щоб тобі та твоїм синам після тебе було добре, коли ти чинитимеш те, що добре та угодне перед Господом, твоїм Богом. 26Тільки, взявши свої святощі, які будуть у тебе, і свої обітні [жертви], приходь на місце, яке Господь, твій Бог, обере Собі, щоб там прикликалося Його Ім’я, 27і звершуй свої всепалення: принось м’ясо на жертовник Господа, свого Бога; кров же інших своїх жертв виливай до підніжжя жертовника Господа, свого Бога, а їхнє м’ясо можеш їсти. 28Дотримуйся всіх слів, які я тобі заповідаю, слухай і виконуй їх, щоб тобі та твоїм синам повіки було добре, коли ти чинитимеш те, що добре та угодне перед Господом, твоїм Богом. 29Коли Господь, твій Бог, вигубить перед твоїм обличчям народи, до яких ти входиш, щоб узяти у володіння їхню землю, і ти заволодієш ними й оселишся в їхній землі, 30то остерігайся, щоб після того, як вони будуть вигублені перед твоїм обличчям, ти не взявся шукати, як ходити слідом за ними, — щоб не почав шукати їхніх богів, кажучи: Як ці народи служать своїм богам? Чинитиму-но так і я. 31Не чинитимеш такого для Господа, свого Бога. Адже вони чинили для своїх богів огидні Господу речі, які Він ненавидить: вони спалювали у вогні своїм богам власних синів та власних дочок!
Поточний вибір:
Повторення 12: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)