Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
й випросив у нього листів у Дамаск — до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення, — чоловіків і жінок.
Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]
Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
Три дні він не бачив, не їв і не пив.
У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, у домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
Біблія
Біблія для діточок
