Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого.
Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа!
Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством.
Але коли повірили Филипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки.
Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Филипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса.
Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана.
Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа.
Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса.
Тоді поклали на них руки — і вони одержали Святого Духа.
Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші
й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа!
Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий.
Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом.
Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця.
Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди!
У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах.