А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла.
Було понад сорок тих, які склали цю спільну клятву.
Вони, підійшовши до первосвящеників і старших, сказали: Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.
Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоби [завтра] привів його до вас, ніби бажаєте докладніше довідатися про нього. Ми ж, перш ніж він прибуде, готові його вбити.
А син сестри Павла, почувши про засідку, прибув і, ввійшовши до казарми, сповістив Павлові.
Павло ж, покликавши одного із сотників, сказав: Проведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.
А тоді той, узявши його, привів до тисяцького й сказав: В’язень Павло, покликавши мене, попросив провести до тебе цього юнака, який має щось тобі сказати.
Узявши його за руку й відвівши вбік, тисяцький запитав: Що ти маєш мені сповістити?
Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоби завтра привів ти Павла до синедріону, ніби бажають вони докладніше випитати його.
Ти ж не вір їм, бо на нього чекають у засідці понад сорок чоловік із них, які між собою склали клятву не їсти і не пити, доки не вб’ють його. Тож тепер вони готові й очікують від тебе розпорядження.
Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши: Нікому не розповідай, що ти мене повідомив про це.
І, покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті воїнів, сімдесят кіннотників і двісті стрільців, щоби після третьої години ночі вони вирушили до Кесарії;
і приведіть в’ючних тварин, щоби посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса!
І написав листа такого змісту:
Клавдій Лисій — шановному намісникові Феліксові: вітання!
Цього мужа, якого схопили юдеї та хотіли вбити, я врятував, приступивши з воїнами та довідавшись, що він римлянин.
Бажаючи дізнатися про причину, у чому його звинувачували, я повів [його] до їхнього синедріону.
Я виявив, що його звинувачували в питаннях їхнього Закону і що немає жодної провини, вартої смерті або кайданів.
Коли мені стало відомо про лихий задум, який мали [юдеї] проти цього мужа, негайно послав я його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий!]
Тож воїни, згідно з наказом, взяли Павла, повели вночі до Антипатриди,
а наступного дня, залишивши кіннотників, щоб ішли з ним, повернулися до табору.
А ті прибули до Кесарії й, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла.
Прочитавши листа та запитавши, з якого він краю, і довідавшись, що з Килікії,
Фелікс сказав: Вислухаю тебе, коли твої обвинувачі прийдуть! І наказав його стерегти в преторію Ірода.