І сталося, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши внутрішні території, прибув до Ефеса і, знайшовши деяких учнів,
запитав їх: Коли ви увірували, чи отримали ви Духа Святого? Вони відповіли йому: Та ми й не чули, що є Дух Святий!
А він [їм] сказав: То в що ж ви хрестилися? Вони відповіли: В хрещення Івана.
Тож Павло промовив: Іван хрестив хрещенням на покаяння, кажучи людям, щоби повірили в Того, Хто йде за ним, тобто в Ісуса [Христа].
Почувши, вони охрестилися в Ім’я Господа Ісуса,
а коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкували.
А було їх усіх чоловік з дванадцять.
Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і говорив про Царство Боже.
А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи Господню дорогу на очах у безлічі народу, він відступив від них, відокремив учнів і викладав щодня в школі [одного] Тирана.
Це було впродовж двох років, тож усі, які жили в Азії, почули Господнє Слово, — юдеї і греки.
Бог чинив надзвичайні чудеса руками Павла,
так що на хворих клали хусточки й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, а злі духи виходили.
Деякі з мандруючих юдейських заклиначів почали закликати Ім’я Господа Ісуса на тих, хто мав злих духів, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло!
То були семеро синів одного юдейського первосвященика Скеви, — вони це робили.
А злий дух у відповідь сказав їм: Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?
І накинувся на них чоловік, в якому був злий дух, і, перемігши обох, подужав їх, так що втекли з того дому нагі та побиті.
Це стало відомо всім юдеям і грекам, які жили в Ефесі, і страх напав на них усіх, і величалося Ім’я Господа Ісуса.
Чимало хто з тих, які повірили, приходили, визнаючи й розповідаючи про свої вчинки.
А багато ворожбитів, зібравши книги, спалили в усіх на очах. І підрахували їхню ціну та знайшли, що це п’ятдесят тисяч срібняків.
Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло.