Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся.
Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже.
І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, — сказав Він, — ви чули від Мене,
бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим!
А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?
Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою,
але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії — і аж до краю землі!
Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.
Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними
і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!