2 Царів 19
19
1І сталося, коли це почув цар Езекія, то роздер свій одяг та одягнувся в мішковину і прийшов до Господнього дому. 2Він послав економа Еліякіма, писаря Сомну, і старших зі священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса, 3і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Цей день — день смутку, звинувачення і гніву, бо прийшли сини аж до мук родів, та немає сили в тієї, яка народжує. 4Чи, може, послухає Господь, твій Бог, усі слова Рапсака, якого послав цар ассирійців, його володар, щоб ганьбити живого Бога і хулити словами, які почув Господь, твій Бог. Тож прийми молитву за останок, який виявився! 5І слуги царя Езекії прийшли до Ісаї, 6а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так промовляє Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими хулили слуги царя ассирійців! 7Ось Я даю йому духа, і він почує звістку, і повернеться у свою землю, і повалю його мечем в його землі!
8І повернувся Рапсак, і знайшов царя ассирійців, який воював проти Ломни, бо почув, що вони відійшли від Лахіса. 9Він почув, що про Тарака, царя ефіопів, говорили: Ось він вийшов воювати з тобою! Тож він повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи: 10Хай тебе не підводить твій Бог, Той, на Якого ти надієшся, заявляючи: Єрусалим не буде переданий у руки царя ассирійців! 11Ось ти почув про все, що зробили царі ассирійців усім землям, щоб їх проклясти. Тож хіба ти врятуєшся? 12Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки: Ґозан, Харран, Рафес і синів Едема, які в Таестені? 13Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?
14Езекія взяв листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов Езекія до Господнього дому, відкрив їх перед Господом 15і сказав: Господи, Боже Ізраїля, Який перебуваєш над херувимами! Ти — єдиний Бог над усіма царями землі, Ти створив небо і землю. 16Господи, прихили Твоє вухо і послухай. Господи, відкрий Твої очі, поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які послав, щоб ганьбити живого Бога! 17Адже справді, Господи, царі ассирійців спустошили народи 18і кинули їхніх богів у вогонь, бо вони не боги, але тільки діла рук людей — дерево і камінь — тож їх і знищили! 19А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають усі царства землі, що один Ти — Господь Бог!
20 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Езекії, переказуючи: Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти молився до Мене про Сеннахиріма, царя ассирійців. 21Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме! 22Кого зневажив ти і похулив? І на кого підняв ти голос? І ти підняв свої очі до висоти, до Святого Ізраїля. 23Через твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: У безлічі моїх колісниць я піду на висоту гір, на стегна Лівану, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипариси, і я прийшов до частини його краю, його лісу Кармилу. 24Я відсвіжився, і випив я чужі води, і спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці. 25Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, міцних міст. 26І ті, хто живе в них, знемогли рукою, захиталися і засоромились, стали травою поля чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, хто стоїть напроти. 27Я пізнав твій престол, твій вихід, твій вхід і твій гнів, 28оскільки ти запалав гнівом на Мене. І твоя грубість дійшла до Моїх вух, і покладу Мої кільця у твої ніздрі та уздечку у твої уста, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
29Ось це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що само виросте, а на другий рік — те, що зійде. А вже на третій буде засівання, жнива та садіння виноградників, і їстимете їхній плід. 30І врятований останок дому Юди пустить глибше корінь вниз й видасть плід угорі. 31Адже з Єрусалима вийде останок, і той, хто спасається, — з гори Сіон! Ревність Господа сил це вчинить.
32Чи не так? Ось що говорить Господь цареві ассирійців: Він не ввійде в це місто і не випустить сюди стріли, не простягне проти нього щита і не насипле проти нього насипу! 33Дорогою, якою він прийшов, нею він і повернеться і не ввійде в це місто! — говорить Господь. 34Я щитом прикрию це місто заради Мене і заради Мого раба Давида!
35І сталося, що вночі вийшов Господній ангел і уразив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч. Вони встали вранці, і ось усі тіла мертві. 36Сеннахирім, цар ассирійців, устав, пішов, повернувся і замешкав у Ніневії. 37І сталося, коли він поклонявся в домі Несераха, їхнього бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечем, а самі врятувалися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.
Поточний вибір:
2 Царів 19: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)