У тридцять сьомому році Йоаса, царя Юди, над Ізраїлем у Самарії зацарював Йоас, син Йоахаза, — на шістнадцять років. І робив він зло в Господніх очах. Не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха, у них він жив. А решта оповідей про Йоаса і все, що він робив, і його могутні вчинки, які звершив з Амессієм, царем Юди, чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля? І заснув Йоас зі своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі в Самарії, над синами Ізраїля.
Елісей захворів своєю хворобою, через яку помер. І прийшов до нього Йоас, цар Ізраїля, і заплакав над його обличчям, промовляючи: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його кіннотник! Та Елісей сказав йому: Візьми лук і стрілу! І той взяв собі лук і стрілу. А він сказав цареві: Поклади руку свою на лук! Йоас поклав свою руку на лук, а Елісей поклав свої руки на руки царя, і сказав: Відкрий вікно до сходу! І той відкрив. Тоді Елісей сказав: Вистріли! І той вистрілив. А він сказав: Стріла Господнього спасіння і стріла спасіння від Сирії! Ти розгромиш Сирію в Афеку аж до кінця! Візьми лук! — сказав йому Елісей, — і той взяв. А він сказав цареві Ізраїля: Удар до землі! І цар ударив тричі, і перестав. І засмутився Божий чоловік над ним, і сказав: Якщо б ти вдарив п’ять разів чи шість разів, тоді розгромив би ти Сирію аж до кінця. Тепер же поб’єш Сирію тричі.
Елісей помер, і його поховали. А коли починався рік легко озброєні з Моава прийшли в землю. І сталося, коли люди ховали одного чоловіка, аж ось побачили легко озброєного, і кинули чоловіка в гробницю Елісея, і він упав, і доторкнувся до костей Елісея, ожив і встав на свої ноги.