2 Коринтян 6:1-10

Ми, як співпрацівники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не приймали надаремно. Адже сказано: У сприятливий час Я вислухав тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий! Ось тепер — день спасіння! Ми нікому не чинимо жодної перешкоди, щоб служіння було бездоганним, але в усьому виявляємо себе як слуги Бога: у великому терпінні, у стражданнях, у нещастях, у пригніченнях, у ранах, у в’язницях, у заворушеннях, у труднощах, у недосипаннях, у постах, в очищенні, у пізнанні, у терпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові істини, у силі Божій, зі зброєю праведності в правій та лівій руці, у славі й безчесті, у ганьбі й похвалі; як ті, які сіють оману, але ми правдомовні; як невідомі, але добре знані; як ті, які вмирають, однак ми живі; як карані, але не страчені; як ті, які сумують, але завжди радіють; як убогі, але багатьох збагачуємо; наче ті, які нічого не мають, але всім володіють.