Популярні біблійні вірші з Дії Апостолів 7

Поділитись

Коли вони закидували Стефана камінням, він молився й казав: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» Потім став на коліна й голосно промовив: «Господи, не зараховуй їм цього гріха!» І, сказавши це, він помер.

«Небо – Мій престол, а земля – підніжжя Моїх ніг. Який дім ви Мені збудуєте? – каже Господь. – Або де місце Мого відпочинку?

Тоді вони голосно закричали та, затуливши вуха, разом кинулися на нього. Вони вивели його за місто та почали закидувати камінням. Свідки обвинувачення поклали свій одяг біля ніг молодого чоловіка, що звався Савл.