Популярні біблійні вірші з Буття 49

Поділитись

В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.

Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру. Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій

Він удержав у потузї. Руцї не послабли. Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.

Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти. Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?

Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив, Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!