Lúkɑ́shi 12
12
Yɛ́su cú mbɔ̌ pʉɔ pɛ́ ŋɡɔ pɔ́p pɑ́ɑ ŋkɔŋ-mík-Pɑ́fɑlísɑy
(Mɑtʉ̈ɔ 10.19-20, 28-33)
1Yɛ́su pɔ́ sẅiŋɛ pɔ́Ꞌɔ, lɑ́Ꞌ pɔ́ ŋ́kẅiꞋ ŋ́kɔ́Ꞌ ńtɔ́ nɛjɔ́ŋ wɛ́, zʉꞋ fyɛ́tnɛ fyɛ́tnɛ́nɛ tɛ pɛ́ pɔ́ ńnʉŋtɛ mɛku pʉɔ. A ɡɔ́ cú nu mbɔ̌ lɑ́Ꞌ, ḿbiitɛ ńcú mbɔ̌ ɡɑŋku pɛ́ ŋɡɔ: «Pʉʉ lɑk tú yʉ́ʉ, ḿbɑ́ɑ fɛntɛ pʉɔ-Fɑlísɑy, kɔɔ pʉʉ tsʉ́Ꞌ ɡɑŋmɛfʉ́klɛ pɑ́Ꞌ pɔ́p. 2Yúu mi ɛ́ lɔ́Ꞌnɛ ḿbɔ́ ńdʉɔmɛ ɛ́ yi ɛ́ ńdɑ́Ꞌ ńcẅɛt pɛ́ jʉ́ɔ. Yɛcɔ́ nu kɑ́ pɔ́ yi ḿbɔ́ ɛ́ lʉɔmɛ tɛ pɛ́ lɑ́Ꞌ ḿbɔɔ jí pɔ́ pɔ́. 3Ɛ́ pɔ́Ꞌɔ, lɑ́ ḿbɔ́ yi pʉʉ lɑɑ ńdɛ́ nɛtúꞋ, ɛ́sɔ́klɛ ntsu wʉ́ʉ sɛ́, ńcú nu, mbɔ zʉꞋ ɡʉ ŋ́ɡɛ ɛ́fúk pɛ́ zúꞋ. Nu yi pʉʉ lɛmtɛ́nɛ pɔ nɛtúutɛ, tsɛt lûmndɑ́, mbɔ pɛ́ ɡɛ ńdɑ́Ꞌ ŋ́kɔ́Ꞌ zɑ́n ɛ́sɑ́Ꞌ yîyɑ́ nu.»
Ŋu ẅi ɛ́ píkŋɛ ŋɡɔ pɛ́ pɔ́k wɛ́
4«N cú yɔ nu mbɔ̌ pʉʉ pɛsúu pɑ́ɑ ŋɡɔ kɔɔ pʉʉ pɔ́k pʉɔmɛsɔŋ. Pɔ́p kuꞋ pɔ ndɑꞋ nɛjẅí ŋu ḿbɛn ḿbɔɔ kɛ́ kuꞋ nɛɡɛ tɛ ńtɔ́k pɔ́Ꞌɔ pɔ́. 5Lɑ́ mɔ ɛ́sẅíi wʉ́ʉ ŋu ẅi pʉʉ ɡẅɛɛ nɛpɔ́k wɛ́: Pʉʉ pɔ́k pɔ ndɑꞋ Sɛ́ mbíꞋŋɡɔ ḿbɔ́ ɑ jẅí ŋu, ḿbɛn ŋ́kuꞋ nɛmɑꞋ wɛ́ tsɛt múk. Ɛ́ pɔ́Ꞌɔ lɑ́, n cú ŋɡɔ pʉʉ pɔ́k pɔ ndɑꞋ Sɛ́.
6Kɛ ŋɡɔ pɛ́ lɔ ɛ́fɛn pɛtsẅíkɔt, pɛ́ lɑɑ ńcúꞋlɛ pɛcɔ́ mbɑ pɛ́tɑɑ pɛ́ fɛn lɑ́ɑ? Lɑ́ mbɑ pɔ́Ꞌɔ, Sɛ́ kɛ ḿbɔɔ wɛcɔ́ nǔu pɔ́p likŋɛ. 7Ɛ́ mbɔ̌ Sɛ́, pʉʉ pɔ́ yúu tʉʉ ndɛn ńtsɑ pɛtsẅíkɔt. A kɑ zɛɛ mɔ́ ńdɑ́Ꞌ ɛ́sɑ́ŋ mɛnuk-tú mʉ́ʉ tɛ ńjí ndɛn. Pɔ́Ꞌɔ lɑ́, pʉʉ pɑ́ɑ nɛpɛn ḿbɔ́k yɛcɔ́ yúu.
8Lɑ́ m bɛn ɛ́sẅíi wʉ́ʉ yɔ nu; ŋu lɑɑ ḿbɛ́m ŋkɔ̂ɔnɛ mbi lɑ́Ꞌ ŋɡɔ ɑ wɑɑ ŋu, mbɔ mɔ́ɔ-ŋu ɡɛ ḿbɛ́m wɛ́ ɡúu mbi pɛcʉ̈ɔ́Ꞌ-Sɛ́ 9Lɑ́, mbɔ ŋu lɑɑ ḿmuŋɛ wɑ́ɑ ŋkɔ̂ɔnɛ mbi lɑ́Ꞌ, mbɔ mɔ́ɔ-ŋu ŋ́ɡɛ ḿmuŋɛ wɛ́ ɡúu mbi pɛcʉ̈ɔ́Ꞌ-Sɛ́.»
10«Ŋu lɑɑ ɛ́sẅíŋɛ kɛpɔŋ nǔu Mɔ́ɔ-ŋu, mbɔ Sɛ́ ɡɛ ńdɑ́Ꞌ ńdikŋɛ ŋ́ɡɑ́ mbɔ̌ wɛ́, lɑ́ ŋ́kɛ́ ńzɔɔtɛ Zẅikŋɛ Lɛ́ɛnɛ́nɛ, mbɔ pɛ́ kɛ́ pɛn ńdɑ́Ꞌ ńdikŋɛ ŋ́ɡɑ́ mbɔ̌ ŋɡɑŋ pɔ́.»
11«Pʉʉ jí ŋɡɔ, yɛcɔ́ ŋkɑ́ ɡʉ ŋ́ɡɛ kuꞋ, pɛ́ ɡẅɛɛ wʉ́ʉ, ŋ́ɡʉ ŋ́ŋɑk wʉ́ʉ kɛ pɔ ndɑ́-cúꞋlɛ-Pɑyúdɑ ɔ́ɔ, kɛ pɔ mbi pɛfɔɔ ɔ́ɔ, kɛ pɔ mbi pɑsɑ́Ꞌ lɑ́Ꞌ ɔ́ɔ. Pɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ tɛ ḿbɔ́ ńdɔk wʉ́ʉ ŋ́ɡʉ, kɔɔ pʉʉ púꞋ mbʉʉ yʉʉ ŋɡɔ pʉʉ ɡɛ ńtɔ́ zúꞋu ńcú ŋɡɔ kʉ̈ɔ́? Ńzɔŋ tú yʉ́ʉ ŋɡɔ ku ɔ́ɔ? 12Ɛ́ ɡʉ ŋ́ɡɛ ḿbɔ́ ŋkɑ́ ɛ̂yɑ́, Zẅikŋɛ Lɛ́ɛnɛ́nɛ sẅíi wʉ́ʉ nu yi pʉʉ ɡɛ ńcú.»
Sɑknɛkɛt nǔu nɛɡẅɛɛ yúu ndǔ mbí
13Wɛcɔ́ ŋu tsɛtsɛt lɑ́Ꞌ cú mbɔ̌ Yɛ́su ŋɡɔ: «Cícɑ cú mbɔ̌ mɔ́ɔmɑ́ mɔ ŋɡɔ ɑ ɡɑp yúu tɑ́t wɛkŋɛ ŋ́ɡɑ́ yɑ́ɑ.» 14Yɛ́su tsɔ́Ꞌ mbɔ̌ wɛ́ ŋɡɔ: «Wɔ̌ kɑ zɑ́pnɛ wɑ́ɑ nɛŋɑk mɛntsɑŋ mʉ́ʉ, kɛ pɔ nɛɡɑp yúu pʉ́ʉ ŋ́ɡɑ́ mbɔ̌ pʉʉ?» 15Ḿbɛn ńcú mbɔ̌ pʉɔ tsʉʉ ŋɡɔ: «Pʉʉ lɑk tú yʉ́ʉ! Pʉʉ pɑ́ɑ nɛcúꞋlɛ yúu, ŋ́kɛ́ ŋ́kẅiꞋ kẅiꞋnɛ. Nɛpɔŋ wɛ ŋu kɑ́ ɡẅɛɛ yɛcɔ́ nu nǔu yúu mi ŋɡɑŋ ɡẅɛɛnɛ pɔ́, tɛ mbɑ pɑ́Ꞌ ɑ ńzɛnɛ ŋ́ɡẅɛɛ pɔ kʉ̈ɔ́ lɑ́!»
16Ńdɔk sɑknɛkɛt ńcú mbɔ̌ pɔ́p ŋɡɔ: «Wɛcɔ́ ŋɡɑŋyúu kɑ lɑ́Ꞌ ḿbɔ́ ɡú, mɛtsɛ́tsɑ́Ꞌ mɛ́ lɑ́Ꞌ ḿbɔ́ yɛcɔ́ ŋɡuꞋ ŋ́kɔ́Ꞌ yúujʉ́ tɛꞋ.» 17A zɛ nɛkwɑŋɛ ŋɡɔ: «Mɔ ŋ́ɡɛ ŋ́ɡɛ ŋɡɔ ku lɑ́ ńdẅɛꞋ yúu pɑ́ɑ pɔnɛ? ZʉꞋ kʉ̈ɔ́k mɔ́, 18ńnɑ́ŋ tɛ ńcú ŋɡɔ: N jí pɑ́Ꞌ ŋ ɡɛ ŋ́ɡɛ. Ŋ ɡɛ ɛ́sɑt mɛŋkɛn mɑ́ɑ, ŋ́kút kwɑꞋ mi ɛ́ ɡúꞋnɛ tɛꞋ, ńdɑk yúu ŋkɑ́Ꞌ, cúꞋlɛ pɔ́p fuꞋ yɑ́ɑ, ńníꞋ tsɛtú, 19shɔtnɛ ńcú nɛ tú mbʉʉ yɑ́ɑ ŋɡɔ: Súu, fuꞋ sɛ́ nǔu mɛŋɡuꞋ tɛ ńzɑ́ɑ, zẅiitɛ! Ŋ́kwɛ́t! Ńnɔ́! Ńtsɑ́ɑtɛ pɑ́Ꞌ ɔ kɔŋnɛ!» 20Lɑ́, Sɛ́ cú mbɔ̌ wɛ́ ŋɡɔ: «Ɔ ɡʉɡʉʉ, ŋ ɡɛ ńdɔk wú ŋ́ɡʉ pɔ kwɑꞋ nɛtúꞋ lɔ́Ꞌnɛ. Yúu pi ɔ cúꞋlɛ́nɛ tsɛt mɛŋkɛn lɑ́ tsʉ́Ꞌ pɛ́ wɔ̌?» 21Yɛ́su cɔ́kŋɛ ńcú ŋɡɔ: «Yɔ nu yi ɛ́ ɡɛnɛ ŋu ẅi ɑ lɑknɛ fuꞋ ńcúꞋlɛ nɛ́ fúꞋlɔ́ŋ lɑ́, lɑ́ ḿbɛn ḿbɔ́ nǔu mík-Sɛ́ ḿbɔɔ ŋɡɑŋyúu pɔ́.»
Ɛ́ pɔ́ŋ nɛtík pɔ Sɛ́ mbi nǔu mbɑ kʉ̈ɔ́ lɑ́
(Mɑtʉ̈ɔ 6.25-34)
22Yɛ́su pɛn ńcú mbɔ̌ ɡɑŋku pɛ́ ŋɡɔ: «N dɔk ɛ́sẅíi wʉ́ʉ ŋɡɔ kɔɔ pʉʉ nɑ́ŋ ḿbúꞋ mbʉʉ yʉʉ nǔu nu yúupɛjʉ́ ŋɡɔ, pʉʉ ɡɛ ŋ́kwɛ́t kʉ̈ɔ́? Kɛ mbɑ nǔu nu ndẅí ŋɡɔ, pʉʉ ɡɛ ḿmɑꞋ kʉ̈ɔ́?» 23Pʉʉ jí sʉ́Ꞌnɛ ŋɡɔ, wʉʉ nɛpɔ́ lɛɛ yúujʉ́, mbʉʉ-ŋu pɛn ḿbɔ́ yúu tʉʉ ndɛn ńtsɑ mɛndẅí. 24Pʉʉ líŋɛ pɛshʉ́ŋ lɑ́ ńjʉ́ɔ. Pɔ́p lɔ́ɔ ḿbi yúu pɔ́, ŋ́kɛ́ ḿbɔɔ ńdɑk yúu ŋ́ɡɑ́ ndɑ́ pɔ́, pɔ́p kɑ́ ɡẅɛɛ ntɑŋ pɔ́, mɛŋkɛn mɔ́p kɑ́ pɔ́ ɡú pɔ́. Sɛ́ pɔ́nɛ ńzẅík wɔ́p. Pʉʉ mbɔ̌ Sɛ́, ḿbɔ́ yúu tʉʉ ndɛn ńtsɑ pɛshʉ́ŋ. 25Ɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ pʉʉ pɔɔ lɔk pɔ pɑ́Ꞌ pʉʉ sɛ́ ḿbúꞋ mbʉʉ yʉ́ʉ, kuꞋ nɛkẅiꞋ tɑ́Ꞌ lɛ́Ꞌ nǔu mɛlɛ́Ꞌ lɑ́Ꞌ mʉ́ʉ pɔ́. 26Lɑ́ ɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ yi pʉʉ kɑ́ kuꞋ nɛɡɛ mɔ́ɔ mɔ́yúu pɔ́Ꞌɔ pɔ́, pʉʉ pɛn ḿbúꞋ mbʉʉ yʉ́ʉ nǔu yɛcɔ́ yúu mɛlɑ́Ꞌkʉ̈ɔ́? 27Pʉʉ líŋɛ mɛtɔ̌ɔtɔ̌ɔ mi ɛ́ nǔu nɛɡíi ŋkɑ́Ꞌ ńjʉ́ɔ nɛsíi. Nɛɡíi lɔ́ɔ ɛ́fɑꞋ fɑꞋ pɔ́, ŋ́kɛ́ ḿbɔɔ ḿbɑ́Ꞌ mɛndẅí pɔ́. Lɑ́ ŋ kɛ ɛ́sẅíi wʉ́ʉ, nɛɡíi mɑꞋ ndẅí, lɑ́ mbɔ fɔɔ Sɑlɛ́mɔ kɑ lɑ́Ꞌ ḿbɔ́ nǔu wɛ nɛɡúꞋ tsʉʉ tsʉʉ ḿbɔɔ lɑ́Ꞌ ḿmɑꞋ ndẅí tɛ ɛ́ pɔ́ŋ pɑ́Ꞌ mɔ́p pɔ́. 28Sɛ́ lɑɑ ḿmɑꞋ ndẅí sʉ́Ꞌnɛ nǔu nɛɡíi ẅi ɑ júknɛ ŋkɑ́Ꞌ lɔ́Ꞌnɛ, njí kyɛɛ pɛ́ kʉ́ɔꞋ ńtɔɔ múk, mbɔ ɛ́ ɡɛ ŋ́kúu nǔu pʉʉ lɑ́ ɑ zɑ́k ndẅí kíi? Pʉʉ kɑ́ zɑ́p tʉ́m nǔu Sɛ́ ŋkɑ́ tsʉʉ pɔ́! 29Ɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ pɔ́Ꞌɔ, kɔɔ pʉʉ pɛn ḿbúꞋ mbʉʉ yʉ́ʉ ŋɡɔ pɛ́ ɡɛ ŋ́kwɛ́t kʉ̈ɔ́, pɛ́ ɡɛ ńnɔ́ kʉ̈ɔ́? 30Pɑkɛ́jí Sɛ́ ńnɑ́ŋnɛ ŋ́ɡẅɛɛ yîyɑ́ ntɛ́ kwɑŋɛ. Ɛ́ ɡʉ nǔu pʉʉ, mbɔ Tɑ̌ɑ wʉʉ Sɛ́ jí yúu mi ɛ́ ɡɛ cẅɛ́lɛ́ wʉ́ʉ. 31Pʉʉ lɔ́ɔ pɔ pɑ́Ꞌ yʉ́ʉ kwɑŋɛ ɡɛ ńtʉ́ʉ pɔ nǔu nu-nɛfɔɔ-Sɛ́, ɑ kɛ́ ńtsʉ́Ꞌ ŋ́ɡɑ́ yɛ́ yúu ńdɔk ŋ́kẅiꞋ kẅiꞋnɛ.
32Pʉɔ pɑ́ɑ, pʉʉ pɔ́ pɔ mbɔ́ntɑ́Ꞌ, lɑ́ kɔɔ pʉʉ pɔ́k! MbíꞋŋɡɔ Tɑ̌ɑ wʉ́ʉ Sɛ́ kɑ jʉ́ɔ ŋɡɔ ɑ ɡɛ ŋ́ɡɑ́ mbɔ́tnɛ-nɛfɔɔ mbɔ̌ pʉʉ.
33Pʉʉ fɛn yúu mi pʉʉ ɡẅɛɛnɛ, ŋ́ɡɑ́ ŋkɑ́p mbɔ̌ pɛkɛyúu, ńdɔk ŋ́ɡẅɛɛ pɔ́ɔpɑɑ-ŋkɑ́p pi ḿbɔ́ ɛ́ pɔɔ tɔ́ktɛ, ńdɔk ńdẅɛꞋ fuꞋ yʉ́ʉ nɛjɔ́ŋ Sɛ́. Ɛ́ zʉꞋ yi ɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ zúꞋu, ɛ́ pɔɔ mɛ, pɛtsɔ́ŋ pɔɔ kuꞋ nɛjɔ pɔ́, shʉ́ɔꞋŋɡɔ́Ꞌ pɔɔ kuꞋ nɛjʉ́ pɔ́. 34Pʉʉ lɑɑ ńdẅɛꞋ ŋkɑ́p yʉ́ʉ ɡʉ̈ɔ́ lɑ́, mbɔ tʉ́m yʉ́ʉ ɡɛ ḿbɔ́ pɔ zúꞋu.
Ɛ́ pɔ́ŋ pʉɔ pinɛ pɔ́p pɛ́ Yɛ́su ńnɑ́ŋ ḿbɔ́ ńzẅíꞋlɛ wɛ́
(Mɑtʉ̈ɔ 24.45-51)
35Pʉʉ niitɛ mbʉʉ yʉ́ʉ, ńdyɛt mɛkyɛꞋ, ńtíktɛ! 36Ńnɑ́ŋ pɑ́Ꞌ pɛɡɑŋfɑꞋ pinɛ pɔ́p sɛ́ ńzẅíꞋlɛ Tɑ́fɑꞋ wɔp ẅi ɑ ŋ́ɡʉnɛ zʉꞋ nɛlúŋ. Pɔ́p lɛ́ lɑ́Ꞌ ńzẅíꞋlɛ wɛ́ pɑ́Ꞌ ɑ ɡɛ ńtɔ́ ḿbúꞋtɛ ntsundɑ́, pɔ́p ɡɔ́ɔ ńtsɔ́Ꞌ. 37Pɛpɔ́ttú ɡɑŋfɑꞋ pi tɑ̌ɑfɑꞋ wɔp ɡɔ́ ńtɔ́, mbɔ pɔ́p kɑ́ lɛ́. Ɔ́ɔŋ, ɛ sẅíi wʉ́ʉ, ɛ́ pɔ́ nɛ́nẅín, ɑ ɡɛ ńtɛ́m ndẅí-fɑ́Ꞌ, cú pɛɡɑŋfɑꞋ pɛ́ ńnɑ́ŋ sɛ́, ɑ lɔk yúu ńdɛɛ, ŋ́ɡɑp pɔ́p kwɛ́t. 38Lɛ́Ꞌcɔ́ tɑ̌ɑfɑꞋ tɔ́ pɛ́tʉʉtúꞋ kɛ pɔ ŋkɔ́Ꞌnjí ɔ́ɔ, ńtɔ́ ńjʉ́ɔ pɔ́p pɛ́t pɔ kɛ́ lɛ́, mbɔ pɔ́p pɛpɔ́ttú.
39Pʉʉ pɛn ńjí sʉ́Ꞌnɛ ŋɡɔ ŋu ḿbɔ́ pɛꞋnɛ ŋ́ɡɔ ńnɑ́ŋ njɛ́Ꞌ yɛ ńjí ŋkɑ́ yi pɛtsɔ́ŋ ɡɛ ńtɔ́, mbɔ ɛ́ lɑɑ ḿbɔ́ ɑ lɛ́ kɛ́ lɛ́, ḿbyɛ́p tɛ pɛtsɔ́ŋ pɔɔ kúu njɛ́Ꞌ yɛ́ pɔ́. 40Pɔ́Ꞌɔ, mbɑ pʉʉ yʉ́ʉ, pʉʉ niitɛ mbʉʉ yʉʉ ḿbyɛ́p, mbíꞋŋɡɔ Mɔ́ɔ-ŋu ɡʉ ŋ́ɡɛ ńtɔ́, lɑ́ pʉʉ kɑ́ pɔ́ ńjí ŋkɑ́ pɔ́.
ŊɡɑŋfɑꞋ pɔ́p ndɔ́ŋ
41Pyɛ̂ zúꞋ pɔ́Ꞌɔ, ńcú mbɔ̌ Yɛ́su ŋɡɔ: «Tsɑpʉɔ, ɔ sɑknɛkɛt yɔ ŋkɑ́ pɑ́Ꞌɑ pɔ ndɑꞋ mbɔ̌ pɛk kɛ mbɔ̌ pʉɔ tsʉʉ?» 42Yɛ́su tsɔ́Ꞌ mbɔ̌ wɛ́ ŋɡɔ: «ŊɡɑŋfɑꞋ wɛ nɛ́nẅín, ẅi ɑ ɡẅɛɛnɛ jínu, ɑ pɛꞋnɛ ḿbɔ́ wɛ́t? ŊɡɑŋfɑꞋ ẅi tɑ̌ɑfɑꞋ ŋ́ɡɛ ŋ́ɡɔ́ ŋ́ɡʉ, ńcú mbɔ̌ wɛ́ ŋɡɔ: FɑꞋ yi n nyɛtnɛ mbɔ̌ ɡu pʉ́ɔ lɑɑ, tsʉ́Ꞌ ŋ́ɡɑ́ yúujʉ́ mbɔ̌ pɛcɔ́ ɡɑŋfɑꞋ nǔu ŋkɑ́ yi ɛ́ sɛ́ ḿbíkŋɛ?» 43Tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ lɑɑ ńdɑ́Ꞌ ŋ́ɡɔ ḿbɛn nzʉʉ, ńjʉ́ɔ mbɔ ɑ tsʉ́Ꞌ ɛ́fɑꞋ yîyɑ́ fɑꞋ, mbɔ ɑ pɔ́ttú. 44Ɛ sẅíi wʉ́ʉ, kwɑꞋ nɛ́nẅín ŋɡɔ, tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ ɡɛ mɛkŋɛ yúu pɛ́ tsʉʉ tsʉʉ ŋ́ɡɑ́ mbɔ̌ wɛ́, ɑ lẅɛꞋ. 45Lɑ́ ŋɡɑŋfɑꞋ lɑɑ ńtsʉ́Ꞌ nzʉʉ ńcú ŋɡɔ: «Tɑ̌ɑfɑꞋ wɑɑ kɛ́ fɛ́Ꞌnɛ ḿbɛn pɔ́, ŋ́ɡɔ́ɔ ŋ́kɛ́ ńzɛ nɛtswɑ́ɑ pɛcɔ́ ɡɑŋfɑꞋ, pɛ́ mbɛ́ɛnɛ pɔ́p pɛ́ pɑŋɡɛ́, ŋ́kwɛ́t yúu, ńnɔ́ mɛluꞋ ḿbɑ́. 46Ɛ́ pɔ́ pɔ́Ꞌɔ, mbɔ tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ lɑɑ ḿvukŋɛ ḿvukŋɛ́nɛ ńtɔ́ nǔu ŋkɑ́ yi ɑ kɑ́ pɔ́ ńjí pɔ́. A ńtɔ́ ńjʉ́ɔ pɔ́Ꞌɔ, ńníꞋ tsɑ́ŋ tú yɛ́ tɛꞋ, ńzuŋ wɛ́, ɑ ɡʉ nɛ zʉꞋ yi pɛ́ zuŋnɛ pʉɔ kɛpɔŋ ŋ́ɡɑ́ zúꞋu.»
47ŊɡɑŋfɑꞋ ẅí ɑ jí yúu mi tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ sɛ́ ŋ́kɔŋ, ḿbɛn ŋ́kɛ́ ḿbɔɔ yɛcɔ́ yúu niitɛ, ŋ́kɛ́ ḿbɔɔ ɡɛ yúu mi tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ sɛ́ ŋ́kɔŋ pɔ́, pɛ́ ɡɛ ńdɑ́Ꞌ ńtswɑ́ɑ wɛ́ tɛꞋ. 48Lɑ́ ŋ́kɛ́ ḿbɔ́ yi ŋɡɑŋfɑꞋ lɑɑ ḿbɔɔ ńjí yúu mi tɑ̌ɑfɑꞋ wɛ sɛ́ ŋ́kɔŋ ŋɡɔ ɑ ɡɛ pɔ́, ḿbɛn ŋ́ɡɛ yúu mi ḿbɔ́ pɛ́ fú nǔu ńtswɑ́ɑ wɛ́ tɛꞋ, mbɔ pɛ́ kɛ́ ɡɛ ńtswɑ́ɑ wɛ́ tɛꞋ pɔ́. Pɛ́ lɑɑ ŋ́ɡɑ́ yúu mbɔ̌ ŋu ɛ́ zɑ́ɑ, mbɔ pɛ́ ɡɛ ńtɑ́ɑ ḿbɛn ńcẅɛ́ɛ ɛ́ zɑ́ɑ, pɛ́ pɛn ńníꞋ yúu mbɔ̌ ŋu tɛ ɛ́ zɑ́ɑ, mbɔ ɛ́ ndɛn pɛ́ ɡɛ ńdɑ́Ꞌ ḿbɛn ḿbíkŋɛ.
Nu-Yɛ́su ɡɛ ḿmɑꞋ fyɑkŋɛ tsɛtsɛt pʉɔ
49Yɛ́su pɛn ńcú mbɔ̌ ɡɑŋku pɛ́ ŋɡɔ: Ŋ kɑ tɔ́ nɛmɑꞋ múk ndǔ tsɛ́tsɑ́Ꞌ. M bɛn ḿbɔ́ ńtsuŋ ńtsɑ́ɑ nɛpɔ́ ńjʉ́ɔ pɑꞋ ɛ́ ɡẅɛɛnɛ tɛ ḿbɔ́ ŋ́kʉ́. 50Ɛ́ sɛ́ ḿbíkŋɛ ŋɡɔ pɛ́ ɡɛ ńnuꞋ wɑ́ɑ tsɛt ŋɡʉ̈ɔ́Ꞌ pɑ́Ꞌ pɛ́ nuꞋ ŋu ŋki lɑ́. Yîyɑ́ lɛ́Ꞌ lɑɑ ńdɑ́Ꞌ ḿbɛ́t kɛ́ lɛɛ, m bɔɔ sʉ́Ꞌnɛ zúꞋ!
51Pʉʉ kwɑŋɛ ŋɡɔ ŋ kɑ tɔ́, ńdɔk mbɔ́tnɛ ńtɔ́ ndǔ tsɛ́tsɑ́Ꞌ? Ŋ kɑ lɔk pɔ fyɑkŋɛ ńtɔ́. 52Tɛ ɛ́fú ŋkɔ̂ɔnɛ, ɛ́ ɡɛ ńtsʉ́ꞌ ŋ́ɡʉ nǔu pʉɔ pɛtɑɑ pinɛ pɔ́p tɛmtɛ́nɛ ndɑ́ ńnɑ́ŋ, fyɑkŋɛ pɔ́ sɛ́. Pʉɔ pɛtɑ́t tʉ́ʉ ḿbɔ́ tɑ́Ꞌ ntsu, pɛ pɛ́pɑ́ puutɛ ḿbɑɑ wɔ́p. Pɛ pɛtɑ́t pɑɑ pɛ pɛ́pɑ́ ɡúu. 53Tɑ́mɔ́ɔ ɡʉ ŋ́ɡɛ ńdʉꞋ nɛzúꞋ nu mɔ́ɔ nɛ́ wɛ mbɛ́ɛnɛ, mɔ́ɔ mbɛ́ɛnɛ lʉꞋ nɛzúꞋ nu tɑ́t wɛ. Mɑ́mɔ́ɔ ɡɛ ńdʉꞋ nɛzúꞋ nu mɔ́ɔ nɛ́ wɛ mɑŋɡɛ́, mɔ́ɔ mɑŋɡɛ́ lʉꞋ nɛzúꞋ nu mɑ́ wɛ. Nzwɛ́ mɔ́ɔ ɡɛ ńdʉꞋ nɛzúꞋ nu mɑ́ndúu mɛ, mɑ́ndúu lʉꞋ nɛzúꞋ nu nzwɛ́-mɔ́ɔ.
Ɛ́ pɔ́ŋ ŋu jí pɑ́Ꞌ, ɑ ɡɛ tʉ́ʉ yɛ́ nzʉʉ Sɛ́ pɔ́Ꞌɔ
(Mɑtʉ̈ɔ 16.2-3)
54Yɛ́su pɛn ńcú mbɔ̌ lɑ́Ꞌ ŋɡɔ: «Pʉʉ pɔ́ tɛ ńjʉ́ɔ mbʉŋ fú nǔu yɛcɔ́ shʉ́ ŋ́kɔ́Ꞌnɛ, pʉʉ ɡɔ́ɔ ńcú ŋɡɔ mbʉŋ ɡɛ ńdɔ́, ɛ́ kɛ ńdɔ, 55ḿbɛn ńjʉ́ɔ fɛfʉ̈ɔt shɔtnɛ tɛ ńtsʉ́Ꞌ ɛ́fú pɔ shʉ́-ntsʉ́ʉ ńtsʉꞋnɛ, pʉʉ cú ŋɡɔ luu ɡɛ ńtɑ́, ɛ́ kɛ ńtɑ́. 56Gɑŋmɛfʉ́klɛ, pʉʉ líŋɛ nɛpú pɔ́p tsɛ́tsɑ́Ꞌ ńjí yúu mi ɛ́ ɡɛ ŋ́ɡɛ. Ɛ́ pɛn ŋ́ɡɛ pɑ́Ꞌɑ pʉʉ jʉ́ɔ mɛnu mi ɛ́ sɛ́ ńdɛɛ ŋkɔ̂ɔnɛ, ḿbɛn ḿbɔɔ jí yúu mi ɛ́ lɔknɛ ńcú pɔ́ ɔɔ?»
57Mɛlɑ́Ꞌkʉ̈ɔ́ pʉʉ pɔɔ jí nɛjʉ́ɔ yúu mi pɛ́ lɑɑ ŋ́ɡɛ ɛ́ pɔ́ sʉ́Ꞌnɛ pɔ́ ɔɔ? 58N dɑ́Ꞌ ŋɡɔ, ŋu pɔ́p ŋu lɑɑ ŋ́ɡẅɛɛ nzɔ́, ɑ pɔ́ ńdɔ́ɔ nɛɡɛ pɛ́ jʉ́ɔꞋ wɛ́ ndɑ́tsɑ́ŋ, mbɔ ŋɡɑŋ ɡɛ ńzẅíꞋlɛ wɛ́, pɔ́p mɛ ɡɔ́ŋ sɛ̂ndúŋ ńniitɛ. A lɑɑ ḿbɔɔ pɔ́Ꞌɔ ɡɛ, mbɔ pɛ́ ɡɛ ńdɔk wɛ́ ŋ́ɡʉ mbi tɑ́tndɑ́-pɑŋɑkntsɑŋ, ɑ ŋɑk wɛ́ ńníꞋ wɛ́ ndɑ́tsɑ́ŋ. 59Lɑ́ ɛ sẅíi wʉ́ʉ, ŋɡɑŋ ɡɛ ńdɑ́Ꞌ ŋ́ɡɔ ńcẅɛt tsɑ́ŋ, ńtɔŋɛ mbɑ kʉ̈ɔ́ lɑ́ yi pɛ́ sɛ́ ŋ́kɑ́ tɛ yɛcɔ́ pɔɔ pɛ́.
Айни замон обунашуда:
Lúkɑ́shi 12: JGO
Лаҳзаҳои махсус
Паҳн кунед
Нусха
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
CABTAL, 2017