ІВАНА 8

Ісус прощає жінці‑перелюбниці

1 # Лк. 21:37. Ісус пішов на Оливну гору.

2 # Мр. 2:13. Та вдосвіта знову прийшов до храму, і весь народ приходив до Нього, і Він, сівши, навчав їх.

3 # 4 М. 5:12. А книжники#8:3 книжники – знавці Святих писань, учителі Божого Закону. й фарисеї#8:3 фарисеї – релігійна партія, члени якої суворо дотримувалися приписів Писань і переказів старших; до неї належали духовні проводирі народу. привели [до Нього] жінку, схоплену під час перелюбу і, поставивши її посередині,

4кажуть Йому: Учителю, ця жінка явно була схоплена в перелюбі.

5 # 3 М. 20:10; 5 М. 22:22–24. В законі Мойсей наказав нам таких побивати камінням. А Ти що на це скажеш?

6 # Ів. 6:6; Мт. 22:15; Лк. 6:7. Це вони говорили, випробовуючи Його, щоб мати підставу звинуватити Його. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем по землі, [не звертаючи на них уваги].

7 # 5 М. 17:7; Рим. 2:1,22. Оскільки вони продовжували запитувати Його, Він підвівся і сказав їм: Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8І знову, схилившись, писав по землі.

9 # Мт. 22:22. Вони ж, почувши, [і засоромлені совістю], відходили один за одним, починаючи зі старших [до останніх]; і залишився Сам [Ісус] та жінка, яка стояла посередині.

10Ісус, підвівши голову [і не побачивши нікого, лише саму жінку], сказав їй: Жінко, де вони, [ті, хто звинувачував тебе]? Ніхто тебе не осудив?

11 # Ів. 5:14. Вона відповіла: Ніхто, Господи. А Ісус їй сказав: Я тебе також не засуджую. Іди й відтепер більше не гріши.

Ісус – Світло для світу

12 # Ів. 1:4,9, 9:5, 11:10, 12:35,46; Іс. 9:1, 42:8, 49:6, 60:1,3; 1 Ів. 2:1,11; Мт. 5:14; Фил. 2:15; 1 Сол. 5:5. Тоді Ісус знову промовляв до них, кажучи: Я – Світло для світу! Хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя.

13 # Ів. 5:31. Однак фарисеї Йому сказали: Ти свідчиш про Себе Сам, тож Твоє свідчення не є правдивим.

14 # Ів. 9:29, 8:21–23. У відповідь Ісус сказав їм: Хоч Я свідчу про Себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.

15 # Ів. 7:24, 3:17, 5:22. Ви по‑тілесному судите, – Я ж не суджу нікого.

16 # Ів. 5:30, 8:29, 16:32. А якщо Я і суджу, то Мій суд є правдивим, бо Я не один, але з Тим, Хто Мене послав, – з Отцем.

17 # 5 М. 17:6, 19:15; Мт. 18:16, 26:60; Євр. 6:18; Об. 11:3; 1 Ів. 5:7–9. У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим.

18 # Ів. 5:32,37. Я Сам свідчу про Себе, та свідчить про Мене і Той, Хто Мене послав, – Отець!

19 # Ів. 8:55, 7:28, 14:7, 15:21, 16:3; Мт. 11:27. Тоді запитали Його: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ні Мене не знаєте, ні Мого Отця; коли б ви Мене знали, то знали б і Мого Отця.

20 # Мр. 12:41; Ів. 7:30. Ці слова Він сказав біля скарбниці, навчаючи в храмі, й ніхто не схопив Його, бо ще не прийшов Його час.

Ісус робить те, що до вподоби Отцю

21 # Ів. 7:34, 8:24, 16:9; 5 М. 24:16. Тоді знову сказав їм [Ісус]: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!

22 # Ів. 7:35. Тож юдеї міркували між собою, чи Сам Себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти?

23 # Ів. 3:31, 17:16. А Він говорив їм: Ви – здолу, Я – звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу.

24 # Ів. 8:21,28,58, 13:19; Іс. 43:10. Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах.

25 # Ів. 1:19. А вони запитали Його: Хто Ти? Сказав їм Ісус: Я – Початок, що й кажу вам.

26 # Ів. 3:11,33,34. Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув.

27Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.

28 # Ів. 3:14, 1:51, 8:24,42, 5:19,30, 7:17,28, 14:10; Іс. 43:10; Ів. 3:11. Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене [Мій] Отець, – те й говорю.

29 # Ів. 8:16. Той, Хто послав Мене, є зі Мною; [Отець] не залишив Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!

30 # Ів. 7:31. Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

Істина вільними вас зробить

31 # Ів. 15:7,14; 2 Ів. 1:9; Дії 11:23. Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями

32 # Ів. 8:36. і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!

33 # Лк. 3:8; 1 Ів. 2:21. Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними?

34 # Рим. 6:16,20; 2 Пет. 2:19; 1 Ів. 3:8; 1 М. 4:7. Відповів їм Ісус: Істинно, істинно кажу вам, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха.

35 # Гал. 4:30; Ів. 12:34. Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки.

36 # Ів. 8:32; Рим. 6:18,22, 8:2; 1 Кор. 7:23; 2 Кор. 3:17; Гал. 5:1. Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні.

37 # Ів. 5:18. Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас.

38 # Ів. 3:11. Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [вашого] батька.

Діти Авраама і діти диявола

39 # Лк. 3:8; Рим. 4:12; Гал. 3:14. У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові;

40 # Ів. 5:18, 3:11; Пс. 14:2. нині ж ви шукаєте вбити Мене – Людину, Котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив.

41 # 1 М. 38:24; Іс. 63:16; Мал. 2:10. Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця – Бога!

42 # Ів. 14:15; 1 Ів. 5:1; Ів. 16:27, 8:28. Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, – не Сам від Себе прийшов, але Він Мене послав.

43 # Ів. 5:44, 6:60, 12:39; Мт. 12:34; Рим. 8:7; 1 Кор. 2:14. Чому ви не розумієте Моєї мови? Бо ви не можете слухати Моїх слів.

44 # 1 Ів. 3:8,10,15; Дії 13:10; 1 Пет. 5:8. Ви від вашого батька – диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.

45 # Ів. 8:40; Гал. 4:16; Ів. 6:64; Лк. 22:67. А коли Я істину кажу, – ви не вірите Мені.

46 # Ів. 7:18; 2 Кор. 5:21; Євр. 4:15; 1 Пет. 2:22; Ів. 3:18; 1 Ів. 3:5; Ів. 18:37. Хто з вас оскаржить Мене за гріх? А якщо Я істину кажу, то чому ви Мені не вірите?

47 # 1 Ів. 4:4,6, 5:19, 2:16, 3:10, 4:3. Хто від Бога, той слухає Божі слова; ви ж тому й не слухаєте, що ви не від Бога!

48 # Ів. 4:9, 10:20. Відповідаючи на це, юдеї сказали: Хіба не так ми говоримо, що Ти самарієць і біса маєш?

49 # Мал. 1:6. Ісус відповів: Я біса не маю, але шаную Мого Отця, а ви Мене зневажаєте.

50 # Ів. 7:18, 5:45; 1 Пет. 2:23. Я не шукаю власної слави: є Той, Хто шукає і судить.

Хто береже Моє слово, не побачить смерті повік

51 # Ів. 14:23, 15:20, 17:6; 1 Ів. 2:5; Об. 3:8,10; Ів. 5:24; Лк. 2:26; Євр. 11:5. Знову й знову запевняю вас, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!

Ісус знає Отця і зберігає Його слово

52 # Ів. 10:20; Дії 2:29; Зах. 1:5; Мт. 16:28. Тоді юдеї сказали Йому: Тепер ми довідалися, що Ти маєш біса. І Авраам помер, і пророки, а Ти кажеш: Коли хто збереже Моє слово, не скуштує смерті ніколи.

53 # Ів. 4:12. Хіба Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? Та й пророки повмирали. Ким Ти Себе Самого робиш?

54 # Ів. 7:18, 13:32, 16:14, 17:5. Ісус відповів: Якщо Я буду прославляти Себе Самого, то слава Моя – ніщо. Це Мій Отець Мене прославляє, – Той, про Кого ви кажете: Він – наш Бог;

55 # Ів. 8:19. ви Його не пізнали, Я ж Його знаю. І якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас – неправдомовцем, але Я Його знаю та зберігаю Його слово.

Христос був до Авраама

56 # 1 Пет. 1:8; Мт. 13:17; Євр. 11:13; Ів. 12:41; Лк. 17:22. Авраам, ваш батько, радий був би побачити Мій день – і побачив, і зрадів!

57 На це юдеї Йому сказали: Ти не маєш ще й п’ятдесяти років, а вже бачив Авраама?

58 # Ів. 8:24; Іс. 43:10,13. Та Ісус їм сказав: Істинно, істинно кажу вам: Перш ніж був Авраам, – Я є!

59 # Ів. 10:31, 11:8, 10:39, 12:36; Лк. 4:29. Тоді схопили каміння, щоб кидати в Нього. Ісус же скрився і вийшов з храму, [пройшовши між ними, і попрямував далі].

Nu markerat:

ІВАНА 8: CUV

Märk

Dela

Kopiera