Лабіринти самотності. Де вихід?Sample

Самотність – це прояв глибокої потреби у зв'язку з Богом!

Мені трохи дивно, яку незліченну кількість стратегій, що допомагають подолати самотність, пропонує світ. Вам можуть порадити приєднатись до якогось клубу, стати волонтером, почати спортивні заняття, придбати домашню тварину, розпочати якусь справу, поговорити з незнайомцями тощо…

Так, це все може бути корисним, але я вважаю, що ці методи упускають найважливіше. Святий Августин добре це розумів, коли писав: «Ти створив нас для Себе, Господи, й наші серця не знайдуть спокою, доки не заспокояться у Тобі».

Ісус каже нам: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Івана 14:27).

Світ пропонує безліч рецептів подолання самотності, проте жоден з них не буде довговічним, поки ви не створите глибокий зв'язок з Ісусом!

Я вірю, що самотність ─ це емоція, дана Богом. Ця емоція приводить нас до незадоволення всім, що ми маємо на землі. Земні стосунки, досягнення, розваги, чуттєвість і гонитва за багатством «навмисно» створені, щоб вести нас до самотності та спустошення.

Ви створені для іншого світу! Ісус – ваш шалом! Він – Князь миру!

Моя молитва сьогодні: Господи Ісусе, Ти моя надія! Ти моє життя! Твій шлях — це моя дорога сьогодні! Дякуємо за мир! Я спокійний, тому що я в Тобі сьогодні і на віки віків! Амінь!

Мої роздуми сьогодні:

- Наскільки міцні та глибокі мої стосунки з Богом?

- Коли востаннє я щиро молився?

- У який момент був втрачений мій близький зв'язок із Творцем?

Дякую за те що ви є! Чудеса доступні вам!

Стів Вебер, «ДИВО КОЖНОГО ДНЯ»