Луки 19
19
1Увійшовши в Єрихон, Iсус проходив через нього.
2I ось прийшов чоловік, який звався ім’ям Закхей (а він був начальником митників і був багатим),
3і хотів побачити Iсуса, Хто Він, та не міг через народ, бо був малий на зріст.
4I, забігши наперед, виліз на сикомор, щоб побачити Його, бо Він мав проходити тудою.
5Iсус, коли прийшов на те місце, звів погляд, побачив його і сказав йому: Закхею, злізай швидше, бо сьогодні Мені треба бути у твоєму домі.
6I він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
7I всі, побачивши це, почали рéмствувати, кажучи: Він зайшов у гості до грішного чоловіка.
8А Закхей устав і сказав Господу: Господи, половину свого майна я віддам бідним, і якщо відняв щось у кого, віддам вчетверо.
9Iсус сказав йому: Сьогодні прийшло спасіння в цей дім, тому що й він син Авраама.
10Бо Син Людський прийшов знайти й спасти загибле.
11Коли вони слухали це, Він розказав ще одну притчу, тому що був поблизу Єрусалима і вони думали, що ось-ось має з’явитися Царство Боже.
12Тож Він сказав: Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутися.
13Покликавши десятьох своїх рабів, він дав їм десять мін і сказав їм: Заробляйте, поки я не прийду.
14Та його громадяни ненавиділи його і послали вслід за ним посольство сказати: Ми не хочемо, щоб він царював над нами.
15Коли ж він, отримавши царство, повернувся, то сказав покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, щоб дізнатися, хто що заробив.
16Прийшов перший і сказав: Господарю, твоя міна принесла ще десять мін.
17Він сказав йому: Гаразд, добрий рабе! За те, що в найменшому ти був вірним, май владу над десятьма містами.
18Прийшов другий і сказав: Господарю, твоя міна принесла п’ять мін.
19Він сказав і цьому: I ти будь над п’ятьма містами.
20Прийшов інший і сказав: Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав у хустці,
21бо боявся тебе, тому що ти людина жорстока: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22Він же каже йому: Твоїми ж устами буду судити тебе, злий рабе. Ти знав, що я людина жорстока, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
23Чому ж ти не віддав мої гроші міняльникам, щоб я, повернувшись, отримав своє з лихвою?
24I сказав тим, що стояли поруч: Заберіть у нього міну і дайте тому, хто має десять мін.
25Вони сказали йому: Господарю, у нього вже є десять мін.
26Бо кажу вам, що кожному, хто має, дасться ще, а в того, хто не має, забереться й те, що має.
27А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і заріжте переді мною.
28Сказавши це, Він пішов уперед, прямуючи в Єрусалим.
29Коли Він наблизився до Віффагії і Віфанії, до гори, яка називається Оливною, то послав двох Своїх учнів,
30сказавши: Підіть у село, що перед вами; в ньому при вході ви знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31А якщо хтось спитає вас: Навіщо ви відв’язуєте? — ви скажете йому так: Воно потрібне Господу.
32Послані пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
33Коли ж вони відв’язували осля, його господарі сказали їм: Навіщо ви відв’язуєте осля?
34Вони сказали: Воно потрібне Господу.
35I привели його до Iсуса, і, накинувши на осля свій одяг, посадили на нього Iсуса.
36Коли ж Він їхав, люди стелили на дорозі свій одяг.
37А коли Він наближався вже до спуску з Оливної гори, вся безліч учнів почала з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
38кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава у вишніх!
39Деякі ж фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони Своїм учням!
40Та Він сказав їм у відповідь: Кажу вам, що якщо вони замовкнуть, то каміння закричить.
41Коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним
42і сказав: Якби й ти хоч у цей твій день дізналося, що потрібно для твого миру, та це приховано від твоїх очей.
43Бо прийдуть на тебе дні, коли твої вороги обнесуть тебе валом, і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусюди,
44і зрівняють з землею тебе й твоїх дітей у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, за те, що ти не впізнало часу свого відвідання.
45I увійшовши в Храм, Він почав виганяти тих, хто продавав і купував у ньому,
46кажучи їм: Написано: Мій дім є домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників.
47I щодня навчав у Храмі. Первосвященники ж, книжники і начальники народу шукали, щоб погубити Його,
48та не знаходили, що можна зробити, бо весь народ невідступно слухав Його.
Markert nå:
Луки 19: НУП
Marker
Del
Kopier
Vil du ha høydepunktene lagret på alle enhetene dine? Registrer deg eller logg på
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
