Zã 1
1
A Ƴɛ̀rʋ lɩɛb'ɩ nɩsaal
1A yele za pɛr-tib daar, a Ƴɛ̀rʋ tɩ be na. A Ƴɛ̀rʋ tɩ be n a Naaŋmɩn zie, ɛ́ a Ƴɛ̀rʋ tɩ ɩ n a Naaŋmɩn. 2Ʋ tɩ be n a yele za pɛr-tib daar a Naaŋmɩn zie. 3Ʋlɛ n'ʋ so kɛ̀ bom za be, ɛ́ ʋl ƴãw bɛ tɩ n'a a, bom za kʋ̃ʋ tɩ be ɩ. 4A ʋl zie n'a a nyɔ-vʋʋrʋ tɩ be, ɛ́ a nyɔ-vʋʋrʋ tɩ n'ɩ a nɩsaalbɛ cãà. 5A cãà caalɛ nɩ a lige pʋɔ, ɛ́ a lige bɛ tʋ̃ɔ́ piw ʋ tɛr ɛ.
6Nɩr kãw a Naaŋmɩn na tɩ tõ a, tɩ yi na a yúor dɩ kɛ́ Zã. 7Ʋ tɩ wa na k'ʋʋ wa ɩ dãsɩ-dɩrɛ, dɩrɛ a cãà dãsɩɛ, kɛ́ a nɩbɛ za tʋ̃ɔ́ sàw de a Naaŋmɩn a ʋ ƴãw. 8Ʋl mɩŋa bɛ tɩ n'ɩ a cãà ɩ: a cãà dãsɩ-dɩrɛ tɩ n'ʋ. 9A Ƴɛ̀rʋ tɩ n'ɩ a cãà mɩŋa na waar a tẽ-daa zu ɛ́ caalɛ nɩsaal za a.
10A Ƴɛ̀rʋ tɩ be n a tẽ-daa zu, ɛ́ ʋlɛ n'ʋ ír a tẽ-daa, ɛ́ a tẽ-daa bɛ wa bãw ʋ ɛ. 11Ʋ wa n a ʋl mɩŋa zi-sóra pʋɔ, ɛ́ a ʋ nɩbɛ bɛ wa de ʋ ɛ. 12Ɛcɛ, a bɛlɩ dem za na sàw de ʋ a, ɛ́ de a ʋ yele a, ʋ kʋ̀ bɛ nɩ fãw kɛ́ bɛ lɩɛbɩ Naaŋmɩn bibiir, 13bɛl na bɛ ɩ nɩsaal zɩ̃ɩ bɩɩ nɩsaal pʋ-tɩɛrʋ bʋ̃-dɔwrɩ a, ɛ́ ɩ Naaŋmɩn bi-dɔwrɩ a.
14A Ƴɛ̀rʋ lɩɛb'ɩ nɩsaal, ʋ wa na wa kpɛ a tɩ sɔgɔ, ɛ́ tɩ nyɛ̃ nɩ a ʋ yúor-vɩɛlʋ-danʋ, a Sãà Bi-been yõ yúor-vɩɛlʋ-danʋ na yi a Sãà zie a, ʋ paal'ɩ nɔ̃wfʋ nɩ yel-mɩŋa. 15A Zã dɩrɛ nɩ a ʋ dãsɩɛ, ɛ́ hiere yere: «A nɩr ŋa ƴãw n'a ɩ̃ tɩ dãw yel a ƴɛ̀r-bie á ŋá: “A ʋlɩ sob nɛ na waar a ɩ̃ pùorí a, ʋ tɔl'a de m niwn, a ʋ na dãw be a ɩ̃ ƴãw a zũú.”» 16Tɩ za páw nɩ bom a maalʋ za naalʋ ʋ na kpɛ a pʋɔ, tɩ páw nɩ maalʋ suwli taa. 17Moyiir'ʋ a Naaŋmɩn tɩ dãw tu tɩr a wulu, ɛcɛ a maalʋ nɩ a yel-mɩŋa a, Yeezu Kɩrɩta n'ʋ wa n a. 18Nɩr za bɛ dãw nyɛ̃ a Naaŋmɩn ɛ, ɛcɛ a Bi-been, na ɩ Naaŋmɩn be a Sãà zie a, ʋlɛ n'ʋ ɩ kɛ́ tɩ bãw ʋ.
A Zã-Bati dɩ n a Yeezu dãsɩɛ
(Mat 3:1-12, Mark 1:1-8, Luk 3:1-18)
19A Zã dãsɩɛ tɩ n'ɩ ŋa ʋ na dɩ a, a lɛn daar a Zifʋ mɩnɛ na tɩ tõ bàwr-maalbɛ nɩ Levitɩ mɩnɛ bɛ yi a Zerizalɛm ɛ́ wa kɛ́ bɛ wa sowr'ʋ a: «Ãa nɛ b?» 20A Zã tɩ yel'ɩ daadaa, ʋ bɛ tɩ ciiri ɛ, ʋ tɩ yel'a: «Mãa bɛ n'ɩ a Nɩ-kabra ɩ.» 21Bɛ tɩ sowr'ʋ na: «Ãa nɛ b? Eli nɛ b bɩɩ?» Ʋ tɩ sɔw na «Ɩ̃ bɛ ɩ Eli ɛ.» Ɛ́ bɛ lɛb sowri: «Fʋ̃ʋ n'ɩ a naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manɛ bɩɩ?» Ʋ sɔw: «Ʋ̃ʋ'hʋ̃.» 22Lɛ n'a bɛ tɩ yel ʋ: «Ãa nɛ b? Tɩ tʋ̃ɔ́ tɩ yel bom kʋ̀ a bɛlɩ dem na tõ tɩ a, fʋ yel kɛ́ bo a fʋ mɩŋa ƴãw?» 23A Zã tɩ dɔl'ɩ nʋɔr yel: «Mãa n'ɩ a
“Nɩr ʋl kɔkɔr na cɩɩrɛ
a wɛja-kpalɛ pʋɔ a:
Nyɩ maalɩ a Sore sɔ́r ʋ ɩ dẽdẽ#1:23 Nyɛ̃ Ɩza 40.3.”», mɛ̃ a lɛ a naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manɛ Ɩzayi na yel a.
24Zɩ̃ kɛ́ Faarizɩ̃ɛ mɩnɛ tɩ pʋɔ nɩ a bɛlɩ dem bɛ na tɩ tõ a pʋɔ. 25Bɛ tɩ cãà na sowre a Zã: «Fʋ bɛ ɩ a Nɩ-kabra ɩ, bɛ lɛb ɩ Eli ɛ, bɛ ɩ a naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manɛ ɩ, ɛ́ bʋ̃ʋ ƴãw n'a fʋ tɩrɛ a suob?» 26A Zã tɩ sɔw na yel bɛ: «Kʋ̃ɔ pʋɔ n'a mãa tɩrɛ a suob, ɛcɛ nɩr kãw be n a nyɩ sɔgɔ nyɩ na bɛ bãw a. 27Ʋ waar'ɩ a ɩ̃ pùorí, ɩ̃ɩ bɛ sɛwnɩ na cɛ̀r a ʋ nafawr bʋ̃-'leni ɛ.» 28Betani n'a a yele á ŋá tɩ ɩ, a Zurdɛ̃ man gãwn, a be a Zã na tɩ tɩrɛ a suob a.
A Yeezu n'ɩ a Naaŋmɩn pele
29A dãw-bio daarɩ́, a Zã tɩ nyɛ̃ nɩ a Yeezu na waar a ʋ zie a, ɛ́ tɩ yel: «Nyɩ nyɛ̃ a Naaŋmɩn pele na íre a tẽ-daa yel-bier bɛrɛ a. 30A ʋ ƴɛ̀rʋ n'a ɩ̃ tɩ dãw ƴɛ̀r yel: “Nɩr be n a ɩ̃ púor waar, ɛ́ de niwn a ɩ̃ ƴãw: ʋ de nɩ niwn be a ɩ̃ ƴãw.” 31Mãa tɔr za bɛ tɩ dãw bãw ʋ ɛ. Ɛcɛ ɩ̃ wa na wa tɩrɛ a suob a kʋ̃ɔ pʋɔ, kɛ́ a Ɩsɩrayɛl nɩbɛ tʋ̃ɔ́ bãw ʋ.»
32Lɛ n'a a Zã tɩ dɩ a dãsɩɛ à ŋá: «Ɩ̃ nyɛ̃ nɩ a Vʋʋrʋ Sõw ʋ yi a salom zu siwr mɛ̃ naŋmam a, wa àr a ʋ zu. 33Ɩ̃ bɛ tɩ bãw ʋ ɛ, ɛcɛ a ʋlɩ sob nɛ na tõ m k'ɩ̃ɩ tɩ tɩrɛ a suob a kʋ̃ɔ pʋɔ a tɩ yel mɛ̃ na: “A nɩr ʋl zu fʋ nãà wa nyɛ̃ a Vʋʋrʋ Sõw ʋ siwr tɩ àr a, ʋlɛ n'ʋ tɩrɛ a suob a Vʋʋrʋ Sõw pʋɔ”. 34Mãa a, ɩ̃ nyɛ̃ na ɛ́ dɩrɛ a dãsɩɛ ŋa, kɛ́ ʋlɛ n'ɩ a Naaŋmɩn Bie.»
A Yeezu po-tuurbɛ bɛl ʋ na de niwn bʋɔlɩ a
35A dãw-bio daarɩ́, a Zã nɩ a ʋ po-tuurbɛ ayi kãw tɩ lɛb'a maal àr a be. 36A Zã tɩ jɩ́rɛ nɩ a Yeezu na tɩ tɔlɛ a, ɛ́ yel: «Nyɛ̃ a Naaŋmɩn pele.» 37A ʋ po-tuurbɛ ayi bɛl na tɩ wõ a lɛ ʋ na yel a, bɛ tu n a Yeezu. 38A Yeezu tɩ lɩɛb'a nyɛ̃ bɛ na tuur ʋ a, ɛ́ sowri bɛ: «Bʋ̃ʋ n'ʋ nyɩ bɔbr?» Ɛ̀ bɛ yel ʋ: «Arabi i, —a ƴɛ̀r-bir ŋa pɛr'ɩ Wul-wul-kara— nyɩnɛ n'a fʋ kpɩɛr?» 39Ʋ yel bɛ: «Nyɩ wa wa bɛl nyɛ̃.» Bɛ tɩ cen na tɩ nyɛ̃ a be ʋ na kpɩɛr a, ɛ́ tɩ zɩ̃ a ʋ zie a ʋlɩ bibir nɛ. A tɩ man nɩ a zaanʋɔra gbele anaar daar.
40Sɩmʋ̃ Pɩɛr yɛb Ãdere tɩ n'ɩ a nɩbɛ ayi bɛl kãw, na tɩ wõ a Zã ƴɛ̀r-bie ɛ́ tu a Yeezu pùor a. 41A ʋ yɛb Sɩmʋ̃ n'ʋ a Ãdere tɩ de niwn páw, yel ʋ: «Tɩ nyɛ̃ nɩ a Nɩ-kabra», a pɛr lɛ kɛ́ a Kɩrɩta. 42Ʋʋ tɩ tɛr'ɩ a Pɩɛr cen nɩ a Yeezu zie. A Yeezu tɩ jɩ́r'ɩ a Pɩɛr gbẽgbẽ ɛ́ yel: «Fʋ̃ʋ n'ɩ a Sɩmʋ̃, Zã bidɛb, bɛ na bʋɔlɛ fʋ nɩ Kefasɩ», a pɛr lɛ kɛ́: Kʋsɩɛr.
A Yeezu bʋɔl'ɩ Filib nɩ Natanayɛl
43A dãw-bio daarɩ́, a Yeezu tɩ yel'a k'ʋʋ na cen nɩ a Galile tẽw lowr. Ʋ tɩ tuor'ɩ Filib yel ʋ: «Tuur mɛ̃!» 44Zɩ̃ kɛ́ a Filib tɩ yi n Bɛtɩsayida, a Ãdere nɩ a Pɩɛr mɩnɛ tẽw. 45Ʋ tɩ tuor'ɩ Natanayɛl yel ʋ: «A nɩr ʋl yele a Moyiir na manɛ a Naaŋmɩn wulu sɛbɛ pʋɔ a, ɛ́ a naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manbɛ mɩ̀ ƴɛ̀r a ʋ ƴɛ̀rʋ a, tɩ nyɛ̃ ʋ na, a Zuzɛb bidɛb Yeezu na yi Nazarɛtɩ tẽw a n'ʋ.» 46A Natanayɛl tɩ sɔw ʋ na: «Bʋ̃ʋ bʋ̃-vla n'ʋ mɩ̀ pãa na tʋ̃ɔ́ yi Nazarɛtɩ tẽw?» A Filib tɩ yel ʋ na: «Wa, wa nyɛ̃.»
47A Yeezu tɩ jɩ́r'ɩ a Natanayɛl na waar a ʋ zie a, ɛ́ yel a ʋ ƴãw: «Ɩsɩrayɛl bie tɔr za n'ɩ à ŋà, ʋ bɛ bãw ziri ɛ.» 48A Natanayɛl tɩ sowr'ʋ na: «Nyɩnɛ fʋ páw mɛ̃ bãw?» A Yeezu tɩ sɔw na: «A Filib bɛ tɩ bʋɔlɩ fʋ sɛr mɩ̀ ɛ, ɩ̃ɩ tɩ nyɛ̃ b fʋ be a kãkãw pile!» 49A Natanayɛl tɩ lɛb'a yel: «Wul-wul-kara a, fʋ̃ʋ n'ɩ a Naaŋmɩn Bie, fʋ̃ʋ n'ɩ a Ɩsɩrayɛl Nãà!» 50A Yeezu tɩ lɛb'a sɔw: «Ɩ̃ na yel k'ɩ̃ɩ tɩ nyɛ̃ b'ɩ a kãkãw pile a n'a so fʋ sàw de e? Fʋ na nyɛ̃ nɩ yel-bɛrɛ zuo à ŋá!» 51A Yeezu tɩ cãà na yel ƴãw pʋɔ: «Yel-mɩŋa sɩza sɩza n'a ɩ̃ yere kʋ̀rɛ nyɩ, nyɩ na nyɛ̃ nɩ a salom ʋ yuo, ɛ́ a Naaŋmɩn malkɩ mɩnɛ be a Nɩsaal Bie zu-sɔw siwr ɛ́ dúor.»
Valið núna:
Zã 1: DBDC
Áherslumerki
Deildu
Afrita
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
La Bible en Dagara © Alliance Biblique du Burkina Faso, 2013.