Луки 22
22
1Наближалося свято Опрісноків, яке називається Пасхою,
2і первосвященники й книжники шукали, як би вбити Його, бо боялись народу.
3Увійшов же сатана в Iуду, прозваного Iскаріотом, що був із числа Дванадцятьох,
4і він пішов і поговорив із первосвященниками й сторожею, як би видати Його їм.
5Вони зраділи і домовилися дати йому грошей.
6Він погодився і шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.
7Настав день Опрісноків, у який належало заколювати пасху,
8і Iсус послав Петра й Iоана, і сказав: Підіть приготуйте нам пасху, щоб ми поїли.
9Вони сказали Йому: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
10Він сказав їм: Ось коли увійдете в місто, зустріне вас чоловік, який нестиме глек з водою. Підіть за ним у дім, куди він увійде,
11і скажіть господарю дому: Учитель каже тобі: Де кімната, у якій Мені їсти пасху зі Своїми учнями?
12I він покаже вам велику застелену горницю: там і приготуйте.
13Вони пішли і знайшли все так, як Він сказав їм, і приготували пасху.
14Коли настав час, Він возліг, і з Ним дванадцять апостолів.
15I сказав їм: Я дуже бажав їсти з вами цю пасху перед Моїми стражданнями.
16Бо кажу вам, що вже не їстиму її, доки вона не здійсниться в Царстві Божому.
17I, взявши чашу і віддавши подяку, сказав: Візьміть її і розділіть між собою.
18Бо кажу вам, що не буду пити плоду виноградної лози, доки не прийде Царство Боже.
19I, взявши хліб і віддавши подяку, розламав і роздав їм, кажучи: Це Моє тіло, яке за вас віддається; це робіть на згадку про Мене.
20Так само взяв і чашу після вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
21Та ось рука Мого зрадника зі Мною за столом.
22Утім, Син Людський відійде, як Йому призначено, але горе тій людині, яка зрадить Його.
23I вони почали питати один одного, хто з них той, що зробить таке.
24Виникла й суперечка між ними, хто з них має вважатись найбільшим.
25Він же сказав їм: Царі язичників панують над ними, і їхні володарі називаються доброчинцями.
26А ви не будьте такі: а найбільший серед вас нехай буде як наймолодший, і керівник — як слуга.
27Бо хто більший: той, хто возлежить, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я серед вас як той, хто прислуговує.
28Ви ж пробули зі Мною в Моїх спокусах,
29і Я заповідаю вам Царство, як заповів Мені Мій Отець,
30щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві і сіли на престолах судити дванадцять племен Iзраїля.
31I Господь сказав: Симоне, Симоне! Ось сатана випросив, щоб просіяти вас, як пшеницю,
32та Я молився за тебе, щоб не зникла твоя віра; і ти, коли навернешся, утверди своїх братів.
33Петро сказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і у в’язницю, і на смерть!
34Та Iсус сказав: Кажу тобі, Петре: не заспіває сьогодні півень, як ти тричі зречешся, що знаєш Мене.
35I сказав їм: Коли Я посилав вас без калитки, і торби, і сандаль, чи вам бракувало чогось? Вони сказали: Нічого.
36Він сказав їм: А тепер, хто має калитку, хай візьме її, так само й торбу; а хто не має меча, хай продасть свій одяг і купить.
37Бо кажу вам, що має ще здійснитися наді Мною оце написане: I до злочинців був зарахований. Бо написане про Мене підійшло до здійснення.
38Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він же сказав їм: Досить.
39I, вийшовши, пішов за звичаєм на Оливну гору, і з Ним пішли і Його учні.
40Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
41А Сам відійшов від них на відстань кидка каменя і, ставши на коліна, молився,
42кажучи: Отче, якщо Ти хочеш, пронеси цю чашу повз Мене! Утім, не Моя воля, а Твоя хай буде!
43I з’явився Йому ангел з неба і підкріпляв Його.
44I, будучи в борінні, Він ще палкіше молився, і Його піт був як краплі крові, що падали на землю.
45Уставши з молитви, Він прийшов до учнів і побачив, що вони сплять від суму,
46і сказав їм: Що ви спите? Устаньте й моліться, щоб не впасти в спокусу.
47Ще Він говорив, як з’явився народ, а попереду нього йшов один із Дванадцятьох на ім’я Iуда, і він наблизився до Iсуса, щоб поцілувати Його.
48Та Iсус сказав йому: Iудо, то ти поцілунком зраджуєш Сина Людського?
49Ті ж, що були навколо Нього, побачивши, до чого йде, сказали Йому: Господи, чи не вдарити нам мечем?
50I один з них ударив раба первосвященника і відтяв йому праве вухо.
51Та Iсус сказав у відповідь: Облиште, досить! — і, доторкнувшись до його вуха, зцілив його.
52А первосвященникам, сторожі Храму й старійшинам, що прийшли до Нього, Iсус сказав: Як на розбійника вийшли ви з мечами й киями.
53Коли щодня Я був з вами у Храмі, ви не простягали рук до Мене, але тепер ваш час і влада темряви.
54I вони, взявши Його, повели і привели Його в дім первосвященника. Петро ж ішов слідом здаля.
55Коли вони розпалили вогнище посередині двору і сіли разом, сів серед них і Петро.
56Побачила його одна служниця, як він сидів біля вогню, і, вдивившись у нього, сказала: I цей був з Ним.
57Та він зрікся Його, сказавши: Жінко, я не знаю Його.
58Трохи згодом побачив його інший і сказав: I ти один з них. Та Петро сказав: Чоловіче, я не з них.
59Минуло близько однієї години, і хтось інший твердив, кажучи: Точно, і цей був з Ним, бо він галілеянин.
60Та Петро сказав: Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш. I відразу, ще він говорив, заспівав півень.
61Тут Господь обернувся і поглянув на Петра. I згадав Петро слова Господа, як Він сказав йому: Перш ніж заспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
62I, вийшовши назовні, Петро гірко заплакав.
63А люди, що тримали Iсуса, насміхались над Ним і били Його;
64і, закривши Йому обличчя, били Його по обличчю, і питали Його: Проречи, хто вдарив Тебе.
65I багато чого іншого, лихословлячи, говорили проти Нього.
66А коли настав день, зібралися старійшини народу, первосвященники й книжники, і привели Його у свій Синедріон, і сказали:
67Чи Ти Христос? Скажи нам. Та Він сказав їм: Якщо Я скажу вам, ви не повірите,
68а якщо запитаю, ви не відповісте Мені і не відпустите Мене.
69Віднині Син Людський буде сидіти праворуч Сили Божої.
70Тоді всі сказали: То Ти Син Божий? Він сказав їм: Ви самі кажете, що Я.
71Вони ж сказали: Навіщо нам ще свідчення? Адже ми самі чули з Його вуст.
Pilihan Saat Ini:
Луки 22: НУП
Sorotan
Berbagi
Salin
Ingin menyimpan sorotan di semua perangkat Anda? Daftar atau masuk
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
