Աստվածաշնչի հայտնի հատվածներ Буття 3-ից

Կիսվել

І побачила тоді жінка, що плоди були добрими для їжі, а дерево — гарним на вигляд. Дерево вабило мудрістю, яку воно могло дати людині. Тож вона взяла плоди з дерева й почала їсти. Чоловік її також був поруч. Вона й йому дала кілька плодів, і він їх з’їв.

Із усіх диких звірів, створених Господом Богом, найхитрішим був змій. Він хотів обдурити жінку, тож і звернувся до неї: «Чи й справді Бог сказав, щоб ви не їли плодів з будь-яких дерев саду?»

Я зроблю вас із жінкою ворогами, і дітей ваших також зроблю ворогами. Її дитинча вразить тебе в голову, а ти вразиш його п’яту».

Тоді Бог звернувся до жінки: «Я примножу твої муки під час вагітності, ти народжуватимеш дитя своє у муках. Ти жадатимеш чоловіка свого, а він пануватиме над тобою».

Добуватимеш хліб у поті лиця свого, аж доки не помреш і не станеш знову землею. Бо створений був із неї. Через те, що зробив Я тебе з пороху земного, станеш знову ним, коли помреш».

Потім Він сказав Адамові: «Ти послухався жінку свою і з’їв плід із дерева, про яке Я казав: „Не можна з нього їсти”. За те Я прокляну землю, і ти муситимеш тяжко трудитися до кінця днів своїх, щоб здобути собі їжу, яку земля вродить.

Господь Бог тоді спитав у чоловіка: «Хто тобі сказав, що ти голий? Чи, може, ти з’їв плід з того дерева, з якого Я заборонив їсти?»

Прогнавши Адама, зі східної сторони біля входу в Едем Він поставив Ангелів-Херувимів і верткий вогненний меч, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

І назвав Адам жінку свою Євою, бо була вона матір’ю всіх людей, що живуть на світі.