Луки 20
20
1В один із тих днів, коли Він навчав народ у Храмі і проповідував Євангеліє, підійшли первосвященники й книжники зі старійшинами
2і сказали Йому: Скажи нам: якою владою Ти це робиш чи хто дав Тобі таку владу?
3Він сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ, а ви скажіть Мені:
4Iоанове хрещення було з неба чи від людей?
5Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: Якщо скажемо: З неба, — Він скаже: Чому ж ви не повірили йому? —
6А якщо скажемо: Від людей, — весь народ поб’є нас камінням, бо він упевнений, що Iоан — пророк.
7I вони відповіли, що не знають звідки.
8Iсус сказав їм: I Я не скажу вам, якою владою це роблю.
9I почав розказувати народу таку притчу: Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям, а сам на довгий час поїхав в іншу країну.
10У свій час послав до виноградарів раба, щоб вони дали йому плодів з виноградника, та виноградарі побили його і відіслали ні з чим.
11Він послав ще іншого раба, але вони й того побили, зганьбили і відіслали ні з чим.
12Він послав ще третього, але вони й цього поранили і вигнали.
13Тоді господар виноградника сказав: Що ж мені робити? Пошлю-но я свого улюбленого сина, може, його, побачивши, посоромляться.
14Та виноградарі, побачивши його, стали міркувати між собою, кажучи: Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його, щоб спадщина була наша.
15I, викинувши його з виноградника, вбили. Отже, що зробить з ними господар виноградника?
16Він приїде і знищить тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Почувши це, вони сказали: Хай не буде цього!
17Та Він, поглянувши на них, сказав: Що тоді значить оце написане: Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем?
18Кожен, хто впаде на той камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить.
19I первосвященники й книжники хотіли накласти на Нього руки в цей самий час, та побоялись народу; бо зрозуміли, що це про них Він розказав цю притчу.
20I, підстерігши Його, підіслали підглядачів, які вдавали з себе праведних, щоб ті зловили Його на слові, щоб видати Його під начало й владу правителя.
21I вони запитали Його: Учителю, ми знаємо, що Ти правильно кажеш і навчаєш, і не дивишся на особу, але навчаєш шляху Божому по правді.
22Можна нам платити податок кесарю чи ні?
23Він же, зрозумівши їхню хитрість, сказав їм: Що ви спокушаєте Мене?
24Покажіть Мені динарій. Чиє на ньому зображення й напис? Вони сказали у відповідь: Кесаря.
25Він сказав їм: Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу.
26I не змогли зловити Його на слові перед народом, і, здивувавшись Його відповіді, замовкли.
27Тоді підійшли деякі з садукеїв, які заперечують, що є воскресіння, і запитали Його:
28Учителю, Мойсей написав нам: Якщо в когось помре брат, що мав дружину, і помре бездітним, то його брат нехай візьме дружину і дасть потомство своєму брату.
29Так от, було семеро братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
30Узяв ту дружину другий, і той помер бездітним.
31Третій узяв її, так само й усі семеро, і не залишили дітей, і померли.
32Після всіх померла й жінка.
33Тож при воскресінні дружиною котрого з них вона буде? Адже семеро мали її за дружину.
34Iсус сказав їм у відповідь: Сини цього світу женяться й виходять заміж,
35а ті, що удостоїлись досягнути того світу і воскресіння з мертвих, ні женяться, ні виходять заміж,
36бо й померти вже не можуть, тому що вони рівні ангелам і є синами Божими, будучи синами воскресіння.
37А що мертві воскресають, то й Мойсей показав у розповіді про кущ, коли називає Господа Богом Авраама, Богом Iсаака і Богом Якова.
38Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо для Нього всі живі.
39Деякі з книжників сказали у відповідь: Учителю, Ти добре сказав.
40I вже не наважувалися питати Його ні про що.
41Він же сказав їм: Як це люди кажуть, що Христос є сином Давида?
42Адже сам Давид у книзі Псалмів каже: Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене,
43доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?
44Отже, Давид називає Його Господом, то як Він може бути його сином?
45Коли ж весь народ слухав, Він сказав Своїм учням:
46Стережіться книжників, які люблять ходити в довгому одязі і люблять вітання на площах, перші місця в синагогах і перші місця на бенкетах,
47які поїдають доми вдів і напоказ довго моляться. Вони отримають тяжче засудження!
Trenutno odabrano:
Луки 20: НУП
Istaknuto
Podijeli
Kopiraj
Želiš li svoje istaknute stihove spremiti na sve svoje uređaje? Prijavi se ili registriraj
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
