YouVersion Logo
Search Icon

ЛУКИ 14

14
Зцілення в суботу
1 # Лк. 7:36, 6:6–11, 20:20. І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
2І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
3 # Лк. 6:9. Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
4Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
5 # Лк. 13:15; Мт. 12:11; 5 М. 22:4. І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж – у день суботній?
6Та вони не могли дати відповіді на це.
Хто підноситься, буде понижений
7 # Лк. 11:43, 20:46. А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
8 # Пр. 25:6. Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
9і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
10Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
11 # Лк. 18:14; Мт. 23:12; Єз. 21:31, 17:24; 2 Кор. 11:7; Фил. 2:8; Як. 4:10. Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
Про благодійність
12Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, – і в цьому буде тобі винагорода.
13 # Лк. 14:21; 5 М. 14:29. Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, –
14 # Мт. 6:4; Дії 24:15. і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
15 # Лк. 13:29. Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
Притча про велику гостину
16 # Мт. 22:1–10. Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
17і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
18І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вибач мені.
19А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вибач мені.
20 # 5 М. 24:5; 1 Кор. 7:33. Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
21 # Лк. 14:13. Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
22І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
23 # Мр. 6:45. Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
24Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Вимоги до учнів Христа
25Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
26 # Мт. 10:37. # Лк. 18:29; 5 М. 33:9; Мт. 6:24; Мр. 10:29; Ів. 12:25. Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
27 # Лк. 9:23; Гал. 6:14. Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
28 # 1 М. 11:3; Мр. 12:1. Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
29щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, всі, які побачать, не почали сміятися з нього,
30кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
31Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
32 # Лк. 19:42; 2 Сам. 8:10, 11:7; Пс. 121:6. Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
33 # Лк. 9:62. Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
Притча про сіль
34 # Мт. 5:13; Мр. 9:50. Отже, сіль – добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?
35 # Лк. 9:62; Мт. 11:15. Ні на землю, ні на добриво вона не придатна – її висипають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Currently Selected:

ЛУКИ 14: CUV

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in