Дії Апостолів 5

Ананія і Сапфіра

1Один чоловік, на ім’я Ананія, разом зі своєю дружиною Сапфірою продав свою земельну ділянку 2й частину вартості ділянки залишив собі з відома своєї дружини. А решту грошей приніс та поклав до ніг апостолів.

3Тоді Петро сказав йому: «Ананіє, чому сатана наповнив твоє серце, щоб ти збрехав Святому Духові та залишив собі частину ціни ділянки? 4Чи не була вона твоєю до того, як ти її продав? І те, що ти отримав за продаж, чи не було у твоїй владі? Чому ти замислив цей вчинок у твоєму серці? Ти збрехав не людям, а Богові!»

5Почувши ці слова, Ананія впав та помер. Великий страх охопив усіх, хто почув про це. 6Молоді люди підійшли, загорнули тіло, винесли та поховали його.

7Через три години прийшла його дружина, яка не знала нічого про те, що сталося.

8Петро спитав її:

―Скажи мені, чи за таку ціну ви продали ділянку?

―Так, – відповіла вона, – за таку.

9Петро сказав їй:

―Чому ви змовилися між собою спокусити Духа Господнього? Чуєш кроки біля дверей? Це повертаються ті, що поховали твого чоловіка. Вони й тебе винесуть.

10Тієї ж миті вона впала біля його ніг і померла. Молоді люди, увійшовши, знайшли її мертвою. Тоді винесли й поховали її поряд із чоловіком. 11Великий страх охопив усю церкву й всіх, хто чув про це.

Чудеса та знаки

12Руками апостолів у народі робилися чудеса та знамення. Усі збиралися разом у колонаді Соломона, 13і ніхто зі сторонніх не мав сміливості приєднатися до них, хоча народ їх дуже поважав. 14А число тих, хто повірив у Господа, зростало – безліч чоловіків та жінок. 15Люди виносили на вулиці хворих і клали на ліжка та килими, щоб хоч тінь Петра впала на них, коли він проходитиме. 16З навколишніх міст багато людей сходилося до Єрусалима, приносячи хворих і тих, кого мучили нечисті духи, і всі отримували зцілення.

Гоніння на апостолів

17Тоді первосвященник і всі, хто належав до угрупування садукеїв, переповнилися заздрощами й, піднявшись, 18схопили апостолів та вкинули їх до громадської в’язниці. 19Але ангел Господа вночі відчинив двері в’язниці та, вивівши їх на вулицю, сказав їм: 20«Ідіть у Храм, станьте там та говоріть народові всі слова цього нового життя».

21Почувши це, вони вдосвіта зайшли в Храм та навчали людей.

Тим часом первосвященник і всі, хто був разом із ним, скликали Синедріон і раду всіх старійшин із синів Ізраїлевих та надіслали до в’язниці привести апостолів. 22Але коли стражники прийшли, то не знайшли апостолів у в’язниці, й, повернувшись, повідомили про це, 23кажучи: «В’язницю ми знайшли надійно зачиненою, охорона була перед дверима, але коли ми відчинили, то всередині нікого не знайшли». 24Почувши ці слова, начальник храмової охорони та первосвященники дуже здивувались, як це могло статися.

25Аж тут прийшов хтось та сказав їм: «Ось люди, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у Храмі та навчають народ». 26Тоді начальник храмової охорони пішов зі стражниками та привів апостолів, але не силоміць, оскільки боялися, щоб народ не побив їх камінням.

27Апостолів привели та поставили перед Синедріоном, і первосвященник спитав їх:

28―Чи ми не наказали вам суворо не навчати в це ім’я? Ви ж наповнили Єрусалим своїм вченням і бажаєте зробити нас винними за кров Цієї Людини.

29Петро та інші апостоли відповіли:

―Нам треба слухатися більше Бога, ніж людей! 30Бог наших батьків воскресив Ісуса, Якого ви вбили, розіп’явши на хресті. 31Його Бог возніс та поклав праворуч від Себе як Засновника та Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння та прощення гріхів. 32Свідками цих слів є ми та Дух Святий, Якого Бог дав тим, хто підкоряється Йому.

33Коли вони почули це, то розлютилися й хотіли їх убити. 34Але один фарисей, на ім’я Гамалиїл, учитель Закону, якого поважав весь народ, піднявся в Синедріоні та наказав, щоб чоловіків вивели на деякий час. 35Тоді промовив: «Ізраїльтяни, будьте уважні, що ви збираєтесь зробити цим людям. 36Адже нещодавно повстав Тевда, видаючи себе за когось великого; до нього приєдналося близько чотирьохсот чоловіків. Коли його було вбито, усі послідовники розійшлися, і все закінчилося нічим. 37Після нього в дні перепису піднявся Юда з Галілеї й потягнув народ за собою. Він загинув, а всі його послідовники розсіялися. 38І зараз кажу вам: облиште цих людей та відпустіть їх. Якщо цей задум та справа від людей, вона зійде нанівець. 39Але якщо походить від Бога, то не зможете зупинити їх. Щоб часом не виявилось, що ви воюєте з Богом».

Його слова переконали їх. 40Вони покликали апостолів та, побивши їх, наказали їм ще раз не говорити в ім’я Ісуса та відпустили.

41Апостоли залишили Синедріон, радіючи, що виявилися гідними перенести ганьбу за ім’я Ісуса. 42Щодня в Храмі й по домах вони не переставали навчати та звіщати Добру Звістку, що Ісус є Христос.

Currently Selected:

Дії Апостолів 5: НПУ

Highlight

Copy