Дії Апостолів 16

Тимофій об’єднався з Павлом та Силою

1 Павло прийшов у Дервію та Лістру. Там був учень, на ім’я Тимофій. Його мати була віруючою юдейкою, а батько – греком. 2Про Тимофія добре свідчили брати з Лістри та Іконії. 3Павло схотів узяти його із собою в подорож і, узявши, обрізав його заради юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали, що його батько був греком. 4Проходячи через міста, Павло й брати закликали віруючих дотримуватися рішень, прийнятих апостолами та старійшинами в Єрусалимі. 5А церкви зміцнювались у вірі та кількісно зростали щодня.

Павлові з’являється чоловік із Македонії

6Вони проходили через Фригію та Галатійську місцевість, але Дух Святий не дозволив звіщати Слово в Азії. 7Коли підійшли до Місії, спробували піти до Вітинії, але Дух Ісуса не дозволив. 8Вони пройшли Місію та прийшли в Троаду. 9Уночі Павлові було видіння: з’явився чоловік із Македонії, який стояв і благав його: «Прийди до Македонії та допоможи нам!» 10Після цього видіння, ми#16:10 Перший із чотирьох розділів, у якому використано займенник першої особи множини, що вказує на Луку як очевидця подій (Див. 16:10-17; 20:5-15; 21:1-18; 27:1–28:16). вирішили відразу ж піти до Македонії, зрозумівши, що Бог кличе нас проповідувати їм Добру Звістку.

Навернення Лідії у Филиппах

11Отже, з Троади ми відпливли прямо в Самофракію, а наступного дня – у Неаполь; 12звідти ж – до міста Филиппи, що було римською колонією та головним містом тієї частини Македонії, і залишилися в тому місті на декілька днів. 13У Суботу ми вийшли за ворота до річки, де, за звичаєм, було місце для молитви. Присівши, почали розмовляти з жінками, які там зібралися. 14Серед них була одна, на ім’я Лідія, з міста Тіятира, вона торгувала пурпуровою тканиною. Лідія шанувала Бога. Господь відкрив її серце, щоб уважно сприймала все сказане Павлом. 15Після того, як вона та її родина були охрещені, Лідія запросила нас, кажучи: «Якщо ви вважаєте мене вірною Господеві, то зайдіть до мого дому й живіть». І переконала нас.

Павло та Сила у в’язниці

16Одного дня, коли ми йшли до місця молитви, нас зустріла служниця, яка мала віщунського духа. Ворожінням вона приносила великий прибуток своїм господарям. 17Вона, ідучи за Павлом та за нами, голосно казала: «Ці люди – раби Всевишнього Бога, які звіщають вам шлях спасіння!» 18Вона це робила упродовж багатьох днів. Тоді, обурившись, Павло обернувся й промовив духові: «В ім’я Ісуса Христа наказую тобі: вийди з неї!» І тієї ж миті дух вийшов із неї. 19Коли господарі служниці побачили, що їхня надія на прибуток пропала, вони схопили Павла та Силу й повели на площу до керівників міста. 20Привівши їх до магістрату, сказали: «Ці люди – юдеї, що каламутять наше місто 21й звіщають звичаї, які нам, римлянам, не дозволено ні приймати, ні виконувати». 22Натовп теж повстав проти них, і керівники міста, здерши з них одяг, наказали побити їх палицями. 23Завдавши їм багато ударів, кинули у в’язницю та наказали тюремникові пильно їх охороняти. 24Отримавши такий наказ, він кинув їх у внутрішню в’язницю й забив їхні ноги в колоду.

25Опівночі Павло та Сила молилися та співали пісні Богові, а в’язні слухали їх. 26Аж раптом стався сильний землетрус, так що основи в’язниці похитнулися. Одразу всі двері відчинилися, і ланцюги на всіх відстебнулися. 27Коли тюремник прокинувся й побачив усі двері в’язниці відчиненими, то взявся за меч і хотів убити себе, думаючи, що в’язні втекли. 28Але Павло голосно сказав:

―Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!

29Тоді тюремник, попросивши факел, ускочив до в’язниці та, тремтячи, упав перед Павлом та Силою. 30Він вивів їх на вулицю та спитав:

―Панове, що мені робити, щоб отримати спасіння?

31Вони відповіли:

―Віруй у Господа Ісуса, і отримаєш спасіння ти й весь твій дім!

32І проповідували Слово Господнє йому та всім, хто був у його домі. 33Тієї ж нічної години тюремник узяв їх та обмив їхні рани. Потім негайно був охрещений він зі всіма своїми. 34Привівши їх до свого дому, накрив для них стіл. І разом зі всіма домашніми радів, що повірив у Бога.

35Коли настав день, керівники міста надіслали своїх слуг сказати тюремникові: «Відпусти цих людей!»

36Тюремник сказав Павлові:

―Керівники міста надіслали наказ відпустити вас. Отже, ви можете йти з миром!

37Але Павло сказав їм:

―Нас побили прилюдно, без судового розгляду, і, хоча ми громадяни Риму, кинули до в’язниці, а тепер вони бажають таємно нас вигнати? Ні! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!

38Слуги передали ці слова керівникам міста. Почувши, що Павло та Сила – римляни, ті перелякалися. 39Вони прийшли та вибачилися перед ними, вивели їх із в’язниці та благали, щоб вони залишили місто. 40Вийшовши з в’язниці, Павло та Сила попрямували до дому Лідії, де зустріли братів та підбадьорили їх. Після цього вони пішли далі.

Currently Selected:

Дії Апостолів 16: НПУ

Highlight

Copy