Maki 14

Kúnndii ólu dún nɔ́siila Ɛnza man

Matiyu 26.1-5; Luka 22.1-2; Yaya 11.45-53

1Tee fyáa lé tɛ́wɛɛ tó Yawudhyaa ólu yɛ́ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ lo ŋo, óni Búlufuunmɛɛ ó ɲánlagbɛ lo ŋo ɲánman. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ní sɛliya kaamɔɔn olu tɛ́ɛ ɲánɲiinnan Ɛnza myaanko o mán loo nɔn ké i tɛɛ a fáa. 2I tɛ́ɛ fɔ́la o bhóo ó mán kó: «Án ndɛ́ sé a myáanla ɲánlagbɛ lo míin mán ní o tɛ, yaman ó yáa ɲáanmin.»

Muso lɔ́ é latikɔlɔ kɛ́la Ɛnza ngúnnɔn

Matiyu 26.6-13; Yaya 12.1-8

3Ɛnza ndɛ́ɛ Betani só ó kɔ́ɔnnɔn, Simɔn kwáantɔ yɛ́ bhó ŋó la. A tɛɛ lɔ́min kɛ́ tabɛli o ka wáati mínnɔn, muso lɔ́ é lo ni bháanin ngúugbɛɛ nɔ le min nálaanin ndɛ́ɛ káwa kúugbɛɛ nan. A fanin ndɛ́ɛ latikɔlɔ sɔɔn gbɛ́ɛ ne la. Aa káwa ó cé tó kɛ latikɔlɔ ó bwɔ́ Ɛnza ngúnnɔn. 4Mɔɔn mínnu tɛ́ɛ yénɔn, o lɔ́lu díminsa. I tɛ́ɛ ɲɔɔn ɲáankɛla kó: «Aa latikɔlɔ kúugbɛɛ nzúu míin lɔ́nɔɔnla mínnɛɛn lé kósɔn nín? 5Mɔɔn tɛ́ɛ sé ale latikɔlɔ ó felela wɛ́ɛgbannan ngɛnmɛn sáwa la tó kɛ o wɛ́ɛ o dí bhóokoo ŋólu mán.» I tɛɛ lákɔɔkoman lu kɛ́la muso ó mán.

6Wáa Ɛnza ŋé fɔ kó: «Áa muso ó tó a súu la! Áa a kánnankwaanyala mínnɛɛn lé la? A wɛɛ kóbhɛɛ lé kɛ́ ɲɛ́n nín. 7Kɛ mansɔɔ Ále ní bhóokoo ŋólu yáa kɛ́ kéene yánun wáati o bɛ́ lɔ. Kóbhɛɛ kɛ́ kɛ́ dhyáa a yɛ́ i yɛ sán mínnɔn, a yáa o kɛ́ i yɛ. Wáa né ní Ále táa kɛ́ kéene yánun wáati o bɛ́ lɔ. 8Mín nze é kɛ́ a yɛ, a wɛɛ o kɛ. A wɛɛ múun latikɔlɔ la, kɛ nvásisoo ó lɔ́bhyɛ kábulu o yɛ. 9Tó ní fɔ a yɛ́ tínɲan in né ngó, sanmankanmɛɛ ó káa í láse dínɲan ywáa óo ywáa lɔ, muso ó kɛ́ko míin ɲáan fɔ́ o ywáa ó bɛ́ lɔ tó a ko é bhyáa mɔɔn olu yáakii la.»

Zudasi é Ɛnza yanvala

Matiyu 26.14-16; Luka 22.3-6

10Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ó kée mín ndɔ́ɔ tɛ́ɛ kó Zudasi Sikaliyɔti oo táa faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu fɛ́ yé, ké á Ɛnza no i bhóo. 11Ii o kóman ó myɛ́n mínngɛ, oo dhyáa i yɛ, ii láheli ta a yɛ kó i káa wɛ́ɛ dí a man. Zudasi tɛɛ ɲánɲiinnan Ɛnza no bhóo lɔ́ ó man.

Ɛnza ni a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ sunman ŋo lɔ́ɔnan

Matiyu 26.17-25; Luka 22.7-14,21-23; Yaya 13.21-30

12 Búlufuunmɛɛ ó ɲánlagbɛ # 14.12 Búlufuunmɛɛ ó ɲánlagbɛ: O ɲánlagbɛ o lée Izalayɛlika olu bhɔ ó yɔɲan ó lɔ o ko bhyaa lá i kɔɔnnɔn. Í ɲángban kóyoo ŋó man íi búlufuunmɛɛ ó lɔɔ ŋó lé lɔ. Íi ó ɲanlagbɛ o kíila i kwɔ́ ko Hɔ́lɔɲanli ó ɲánlagbɛ ó. o tée jónan ó, mɔɔn ólu tɛ́ɛ saayii ó kɛ́la faanlɛɛ lé tee mín man, Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ŋolu a mánɲaankɛ kó: «Íi fɛ́ ké án ndáa Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó gbá ó kɛ́ ywáa mínnɛɛn lé lɔ?» 13Aa a yɛ kaamɔɔndhye ŋo fyáa bhyáashaa kɛ fɔ i yɛ kó: «Áa táa só ó kɔ́ɔnnɔn, a yáa bhyɛ cɛ lɔ́ le ké jílaa fanin jí lá é a kúun mán. Áa í bhyáa a kwɔka. 14Ní a kɛ táa lo bhó mínnan, áa fɔ o lútii ó yɛ́ kó: ‹Kaamɔɔn ó kó a yɛ́tiiyabho ŋoo mín? Ale ní a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu káa Hɔ́lɔɲanli o lɔ́min ó kɛ́ bhó mínnan.› 15A káa bhóngɔɔnnɔnba lɔ́ lé yáa a lá, sangaso ó lá sa mán wé. Fé ŋó bɛ́ é a kɔɔnnɔn. A káa gbá ó kɛ́ án ɲɛn yénɔn le.» 16Kaamɔɔndhye ŋolu bhɔ́ kɛ táa só ó kɔ́ɔnnɔn kɛ táa kó ó bɛ́ sɔɔ óyoo aa fɔ i yɛ ɲán mín man. Ii Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó gbá ó kɛ.

17Ywáa óo sé mínngɛ, Ɛnza ni a yɛ kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ólu nan lo. 18Í tɛ́ɛ lɔ́min kɛ́ ó lá wáati mínnɔn, Ɛnza ŋé fɔ kó: «Tó ní fɔ a yɛ́ tínɲan in né ngó, Ále mín núu lɔ́min kɛla ni né nín, a kée ngéenan yáa ɲánva.» 19Kaamɔɔndhye ŋolu bɛ́ í ɲánlasii o kóman ó kósɔn, i bɛ́ɛ a mánɲaankɛ kée ngée ndá kó: «Né kó tɛ lɛ, bháa díi?» 20Ɛnza ŋé i yawi kó: «A mɔɔn tá ni fyáa ó lé kée ngáa kɛ. Né ní mɔɔn mín ngáa í bhóo ló sunmannve ŋó lɔ́ kéene, o tíi ó lé káa ɲánva. 21Mɔɔn Dhyénjɛ ó yáa sayakɛ óyoo a sɛwɛnin ŋé a ta fa nvɛ́ tɛ́nmɛn. Wáa mɔɔn mín ngwɛɛn ngáa mɔɔn Dhyénjɛ ó yánva wé, kunnangboya é o tíi ó yɛ! Yáanin o tíi o wóobhaa yɛ́ɛ tɛ́ mán a bhyáa fwɛ́ɛn ka, o tɛ́ɛ físaa a mán!»

Dhyáaɲɔɔnya súnman ŋo

Matiyu 26.26-30; Luka 22.14-20

22I tɛɛ lɔ́min o kɛ́la mínngɛ, Ɛnza ŋé búlu ó tá, kɛ Ala bálika bhɔ́, kɛ a lɔ́tɛɛtɛɛ, kɛ a di í mán, tó kɛ fɔ i yɛ kó: «Áa a tá, nvásisoo ó lée wé.» 23O kwɔ, aa wɛɛ kɛ lɛ́zɛnnjifyɛ lɔ tá tó kɛ Ala bálika bhɔ́ kɛ o lɛ́zɛnnji o di í man. I bɛ́ é o lɔ́ mín. 24Aa fɔ i yɛ ó lé lɔ kó: «Ɲee ó lée wé, Ala yɛ dhyáaɲɔɔnya ó láheli o tɔɔmansii ó. Mín ŋé bwɔ́ mɔɔn shɛ́ɛman ngósɔn.» 25O kwɔ, aa fɔ i yɛ kó: «Tó ní fɔ a yɛ́ tínɲan in né ngó, ndáa lɛ́zɛnnji min bhée fɔ́ ngɛ́ kɛ́ lɛ́zɛnnji kwáa minnan Ala yɛ́ Mansaya ó lɔ.»

Ɛnza ŋé fɔ́la kó Piyɛli yáa fɔ ale mán kó a mán a lɔ

Matiyu 26.31-35; Luka 22.31-34; Yaya 13.36-38

26Ii wɛɛ Ala tándo lɔ́ ŋolu lá lá mínngɛ, ii bhɔ́ kɛ táa Olivyetii ó mánshaa fɛ́. 27Ɛnza ŋé fɔ a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu yɛ kó: «A bɛ́ yáa í kwɔ́kɛ nán, kɛ mansɔɔ a sɛwɛnin ŋé kó: Ɲáan saamangbɛngbɛmaa o fáa, tó saa ólu ɲɛ́nɲɛn. 28Wáa ngɛ́ kúun kɛ bhɔ́ sú ólu cɛ́man, ɲáan bhyáa a ɲɛ́n sɔ kɛ táa Galile lánga ŋo lɔ.» 29Piyɛli é fɔ a yɛ́ kó: «Yáanin mɔɔn tɔ́ ólu kɛ́ í kwɔ́kɛ í la, né táa ngwɔ́kɛ í lá.» 30Ɛnza ŋé a yawi kó: «Tó ní fɔ í yɛ́ tínɲan in né ngó, bí sú míin ɲɛ́ɛ lɔ, sánnin lónan ŋó a kóman ko fyáa kɛ́, íle yáa fɔ síɲan sawa kó í mán nɔ́.» 31Wáa Piyɛli é í lámangbɛya kó: «Yáanin ngɛ́ saya kɛ́ í fɛ́, wáa ndáa fɔ ngó mán í lɔ́ fɛ́sɛfɛsɛ.» Kaamɔɔndhye ŋo tɔ́ ólu bɛ́ tɛɛ fɔ́la o ɲán kée ŋó lé mán.

Ɛnza ŋé í sɛ́ɛla Zesemane

Matiyu 26.36-46; Luka 22.39-46

32Ii sé ywáa lɔ́lɔ, o tɔ́ɔ kó Zesemane. Ɛnza ŋé fɔ a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu yɛ kó: «Áa í síi ya, ngɛ́ɛ tɛ́ɛ nzɛ́ɛ.» 33Aa Piyɛli, Zaki ní Yaya lú tá kɛ i bhyáa a fó nan. Ɛnza ndɛ́wɛɛ bhyá sháan ne, óni kɛ a ní ó tɔ́lɔ. 34Aa fɔ i yɛ kó: «Né ní o wɛ́ɛ tɔ́lɔ koyoongɛ fɔ́ kɛ kɛ́ óo ngáa sayakɛ a bhóo. Áa tó yánun; áa tó í ɲánla. 35Ɛnza ŋé í lɔ́nin manbhɔ tó kɛ í cé ngbáan lúu lɔ kɛ Ala dɛ́li ni fɔ le kó: Ní aa sé o tɔ́lɔya wáati ó látinminnan a ka.» 36A tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Nvá ó, kó ó bɛ́ se é íle lé yɛ, tɔ́lɔyaba míin cɛ́bhɔ nán. Óni o ta ó bɛ́, í kɛ́nan a kɛ né sao óle, wáa í lé sao ó.» 37Oo wɛɛ mínngɛ, aa í kwɔ́sɛɛ a yɛ kaamɔɔndhye nzawa ó mán. Aa nan i sɔɔ súnnɔɔn lɔ. Aa fɔ Piyɛli yɛ kó: «Simɔn, íi súnnɔɔn le lɔ a! Yáanin í yɛ́ɛ mán sé lɛ́ɛlɛ kée ngɛla í ɲánla a! 38Áa tó í ɲánla, kɛ Ala dɛ́li ké á kɛ́nan lo lɔ́swaannin ó lɔ. Kóbhɛɛ kɛ́ yóso é Adamandhye ŋó kɔ́ɔnnɔn, wáa sé tɛ́ a yɛ.» 39Aa í cɛ́bhɔ i la ko kwáa kɛ, kɛ táa Ala dɛ́li ni dhyáa ngée ŋolu le. 40Aa í kwɔ́sɛɛ kaamɔɔndhye ŋolu mán íkwɔtun, kɛ́nan i sɔɔ súnnɔɔn lɔ. Kɛ mansɔɔ i bɛ́ ɲánfaa tɛ́wɛɛ gbíiya gbíiya i la. I tɛman lɔ ŋóyoo i káa kan mín nvɔ Ɛnza ɲɛn. 41Aa í kwɔ́sɛɛ síɲan sawaɲɔn o kɛ́ mínngɛ, aa fɔ i yɛ kó: «Áa súnnɔɔn le lɔ́ bhée kɛ a lɔ́nwɛɛn a? A wɛɛ kɛ́! Mɔɔn Dhyénjɛ ó, o káa ló yúumukɛbhaa olu bhóo wáati mínnɔn, o wɛ́ɛ sé. 42Áa í wíi ké án ndáa! Ɲánvabhaa o lée nánla nín.»

Ɛnza myaanko o

Matiyu 26.47-56; Luka 22.47-53; Yaya 18.3-12

43O ywáa nín ngée ŋó lɔ, kɛ́ Ɛnza ndó kóman o la, a yɛ kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ó kée mín ndɔ́ɔ kó Zudasi, oo í kunnanbhɔ ni yaman lé a kwɔ́ka. Fá ni gbéle lú tɛ́ɛ yaman o bhóo. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ní sɛliya kaamɔɔn ólu ní Yawudhyaa cɛba ó léelu tɛ́wɛɛ o mɔɔn ólu bhyáashaa. 44Ɛnza ɲanvabhaa o tɛ́ káa a tɔɔmansii ɲán mín man, a tɛ wɛɛ o ɲányaa yamandhye ŋó lá tá kó: «Ngaa nvínin cɛ mín man wé, ale lée wé. Áa ale lé myáan! Áa í yáakii tó a lɔ cɛ́ɛne ne.» 45Aa lo ndɛ́nmɛn, Aa í mánlo Ɛnza nán téeman kɛ fɔ a yɛ kó: «Ní í fola, kaamɔɔn ó!» Aa o fɔ tó kɛ kɛ́ í fínin a man. 46Oo kɛ́ mínngɛ, mɔɔn ólu Ɛnza myaan kɛ táa ale. 47Ɛnza fongamaa o kée ŋé a ta fá ŋó bhɔ́ a foo ŋo lɔ kɛ a láyii faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó yɛ́ bháalakɛdhye ŋo ka kɛ o tóofaa ó tɛɛ man téeman. 48Ɛnza ŋé fɔ i yɛ kó: «Áa nánla ni fá nu ní gbéle lú lé né lé myáan tɔ́ɔ lɔ óyoo kóyoongɛbhaa lɔ a? 49Ló ŋó bɛ́, ndɛ́ɛ mɔɔn ólu kalanan a cɛ́man Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, a mán myáan. Wáa sɛ́wɛli o wɛ́ɛ mín nvɔ, fɔ́ o a kɛ́ le.»

50Oo kɛ́ mínngɛ, a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu bɛ́ɛ bwée kɛ í kwɔ́ kɛ́ a lá. 51Káweenin ngée nɔ é í bhyáa Ɛnza ngwɔ. Bíifaanin kée ngbóto lé tɛ́ɛ o mán. Íi o myáan. 52Wáa oo bwée ni a gbóomankoo ŋó le kɛ bíifaanin o tó yénɔn.

Ii táala Ɛnza né kíti tɛ́ɛlaa o lɔ

Matiyu 26.57-68; Luka 22.54-55,63-71; Yaya 18.13-14,19-24

53Mɔɔn ólu táa Ɛnza né faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó fɛ́ yénɔn. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii olu, óni cɛba ólu, óni sɛliya kaamɔɔn ólu bɛ́ɛ ɲɔ́ɔn nadhyɛ yénɔn. 54Piyɛli tɛ́ɛ wɛɛ Ɛnza nzúukutaaman kɛ, fɔ́ kɛ táa lo faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó yɛ lúkɔɔn o man. Yénɔn, aa í síi ni swáasi ólu lé tá o fɛ́ kɛ í bhóo lája. 55Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ní Yawudhyaa olu yɛ́ kítitɛɛmɔɔnba ó bɛ́ tɛ́ɛ fwɔnɲankan nɔn ɲíinan sɛ́ɛya bhóoman ké i tɛɛ o bɛ́ɛ Ɛnza nan, kó óo kó é kɛ o tɛ́ɛ kɛ́ a faakun né i bhóo, Wáa i man kan nzɔ́ɔ, mín ndɛ́ɛ sé kɛ́la Ɛnza nvaakun ne. 56Sɛ́ɛyaladibhaa shɛ́ɛman ndɛ́ɛ fwɔnɲan le lála a lá, wáa i kan ŋo tɛ́ tɛ́ kéene. 57Mɔɔn dáman ŋé í wíi tó kɛ fwɔnɲan lɔ lá Ɛnza nan kó: 58«Án ní myɛ́n kó a tɛɛ fɔ́la kó mɔɔn ólu wɛ́ɛ Ala bhatobhomba mín nɔ í bhóola, kó ale káa ó cé kɛ a lɔgbɛɛ lɔ́ tee sáwa kɔ́ɔnnɔn ké mɔɔn bhóo tɛ́ a lɔ.» 59Yáanin o ywáa ó mán mɔɔn ólu tɛ́ɛ ɲɔɔn mansɔsɔla lé.

60Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba óo í wíi o lé lɔ́ yaman o cɛ́man tó kɛ Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Kóman súu súu tɛ́ í fɛ́ kɛ mɔɔn míinnu yawi a?» 61Ɛnza ŋé lumandhye myán a yɛ́ɛ ka, a mán a yawi. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba óo a mánɲaankɛ íkwɔtun kó: «Íle lée Kílisi o le a, án ní Ala mín bhátola o dhyénjɛ a?» 62Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ɔɔn, óo né lé le. A yáa mɔɔn Dhyénjɛ ó síinin ɲé sétii ó bhóobhɛɛkɔɔ. A ló ɲáan o yáa a yé nánla sángawa ólu cɛ́man.»

63Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba óo a yɛ́ɛla kannanfaanin o fála mwɛ́nnɛn o mán tó kɛ fɔ kó: «Án manko é sɛ́ɛya mínnɛɛn le lá bhée! 64A wɛɛ Ala lɔ́ɔya, a wɛ́ɛ o myɛ́n nɛ́. Ále kó án ni mínnɛɛn lé kɛ́ a lá o lɔ?» I bɛ́ kó o lé lɔ kó a sɔ née a lɔ, áa á fáa. 65Oo kɛ́ mínngɛ, lɔ́lu í láji bwɔ́ Ɛnza nga. Kɛ fé nzíli a ɲánla, kɛ táa a gbú gbú le, tó kɛ fɔ a yɛ ko aa célayakɛ, kɛ a mánɲaankɛ kó: «Mɔɔn mín íi gbási o tíi ó tɔ́ɔ fɔ.» Swáasi olu Ɛnza myaan tó kɛ a tóo cé cé.

Piyɛli kó ale mán Ɛnza nɔ

Matiyu 26.69-75; Luka 22.56-62; Yaya 18.15-18,25-27

66Piyɛli tɛ́ɛ lúkɔɔn ó lúulafa ŋo fɛ́, faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó yɛ́ bháalakɛdhye musoman ŋó kée ŋé nan. 67Oo Piyɛli yé í bhóo lájala tá ó fɛ́. Aa a mánfɛɛ cɛ́ɛne tó kɛ fɔ a yɛ kó: «Íle ni Ɛnza Nazalɛtika cɛ o tɛ́ɛ kéene.» 68Wáa aa í lámangbɛya kɛ fɔ kó: «Í yɛ́ɛ é dhyáa mínnan nin mán o lɔ, né tɛ́ bhɔ́la o ɲánle.» Piyɛli é bhɔ́ o le lɔ kɛ táa lúkɔɔn ó lona o la tó lónan ŋoo kóman. 69Ale bháalakɛdhye musoman ngée ŋóo Piyɛli yé íkwɔtun, aa fɔ mɔɔn olu yɛ kó: «Cɛ míin nín, ale mɔɔn ó lɔ́ lée wé.» 70Wáa Piyɛli é í lámangbɛya ko kwáa kɛ. Wáati dɔ́ɔnin ŋé tínmin mínngɛ, mɔɔn mínnu tɛ́ɛ yénɔn ólu fɔ Piyɛli yɛ́ íkwɔtun kó: «Síka tɛ́ lɔ, íi Ɛnza nvongamaa o lé lɔ́ le, kɛ mansɔɔ íle, Galileka lée íle.» 71Piyɛli é í shɛ́n kɛ fɔ kó: «Ala a ndáan, a kan ŋé cɛ mín man nín, mán o lɔ fɛ́sɛfɛsɛ.» 72Í kɔ́lɔ, lónan ŋoo kóman ko fyáaɲɔn o kɛ. Ɛnza ŋé kóman mín nvɔ Piyɛli yɛ oo bhyáa a kɔɔnnɔn téeman kó: «Sánnin lónan ŋó a kóman ko síɲan fyáaɲɔn o kɛ, íle yáa fɔ né mán síɲan sawa kó í mán nɔ́.» Piyɛli é kasi kɛ́.

Currently Selected:

Maki 14: MXX

Highlight

Copy