Yaya 6

Ɛnza ŋé búlu ó láshaaya la kɛ́ á dí mɔɔn wáa lóo mán

Matiyu 14.13-21; Maki 6.30-44; Luka 9.10-17

1O kwɔ́, Ɛnza ŋé tínmin Galile bhá o ɲan dɔ ó man, min é kíila kó Tibɛliyadi bhá ó. 2Yaman bá é i bhyáa a kwɔ́ kɛ mansɔɔ a tɛ́ɛ káwananngo óni tɔɔmansii mínnu kɛ́la kɛ yangalotɔ ólu lákɛɛnya í tɛ́ɛ o yéla. 3O lɔ́, Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu í yɛ́ɛ tii ó ka kɛ́ i síi yé. 4O sán ó lɔ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ o tɛ wɛ́ɛ sunɲan, min ŋé Yawudhyaa ólu yɛ́ fɛ́ti ó lé.

5Ɛnza ŋé mánfɛɛli kɛ́, tó aa yaman bá ó nantɔ o yé a saala. Ɛnza ŋé fɔ Filipu yɛ́ kó: «Filipu, án ngɛ́ɛ tɛ́ɛ súnman nza mín kɛ́ a dí yaman míin mán?» 6Ɛnza ŋé o kóman o fɔ le kɛ́ Filipu lɔ́swaan. Ɲɔ́ɔntɛ, ale tɛ káa min ngɛ́, a tɛ́ɛ ó lɔ.

7Filipu é a yawi ko: «Wɛ́ɛgbannan déniye kɛnmɛn fyáa búlu o táa bhɔ́likɛ yáanin kɛ kɛ́ kó dɔ́ɔnin ndɔ́ɔnin ne káa dí í bɛ́ man.»

8Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye Andele, Simɔn Piyɛli bhádhyemannjɛ o, óo fɔ a yɛ́ kó: 9«Káweenin nɔ é yánun búlu lóo ni yɔ́ɔ dhyé nvyaa é o bhóo. Waa ó káa mínnɛɛn le ɲán yaman bá míin man?» 10Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ kó: Áa mɔɔn ólu lásii. Í tɛɛ ywáa min nɔn Bín ŋo tɛ́ɛ sháa ó ywáa ó lɔ́. Ó lɔ íi í síi, cɛ ólu tɛ́ɛ mɔɔn wáa lóo si bhɔ́la. 11Ɛnza ŋé búlu ólu tá kɛ́ bálika bhɔ́ Ala yɛ́, mɔɔn mínnu tɛ́ɛ yénɔn kɛ a lɔ́taa ólu la. Aa yɔ́ɔ ólu kɛ cé. Í bɛ́ é súnman nzɔ́ɔ fɔ kɛ́ wasa. 12Mɔɔn ólu bɛ́ɛ Fá mínngɛ, Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ kó: «Áa súnman ó tɔ́ ó bɛ́ ládhyɛ ké a sí kɛ́nan í lɔ́ cáan.»

13O lɔ, íi búlu lóo tɔ́ ólu cɛ kɛ́ see tá ni fyáa lafa ó tɔto ó lá. 14Mɔɔn ólu ó káwako ó yé mínngɛ, ólu kó: «Tínɲan in ne Célaba min ngákan kɛ́nan dínɲan lɔ́, o lée nin!» 15Waa, Ɛnza ŋé a lɔgbɛ ko íi fɛ́ kɛ́ ále myáan kɛ́ a lásii mansaya lá mínngɛ, aa bhɔ́ í cɛ́man kɛ í kwɔ́sɛɛ kɛ́ í yɛ́ɛ tii ó ka i kéenan.

Ɛnza ŋé táaman kɛ́ lá jí ó ka

Matiyu 14.22-33; Maki 6.45-52

16Sú óo kwó mínngɛ, Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye ŋólu í yíi fɔ́ bhá lá ó lá. 17Íi í bhyáa kúun nɔ́lɔ kɛ́ táa Kapɛnamu bhá ó ɲan dɔ́ o mán. Sú o tɛ́ wɛ́ɛ wɛɛ kwóla tó Ɛnza ndɛ́ mán nán i saala bhá. 18Fwɛ́ɛnba lɔ́ é bhyáa, bhá o tɛ́ɛ máanmaanla. 19Í tɛ wɛ́ɛ kilo lóo, wáman wɔ́ɔlɔ ɲɔ́ɔnnɔn bwée kúun ŋó lé. Íi Ɛnza ndáamantɔ o yé bhá ó ka kɛ́nan i yɛ́ kúun ŋó sáala. Íi sháan koyoongɛ. 20Wáa a fɔ í yɛ́ kó: «A kɛ́nan sháan né lée wé.» 21Í tɛ́ɛ fɛ́ kɛ Ɛnza ndá, o ywáaninngee o lɔ́ kúun ŋoo sé tíin ŋo man í táalaa o lɔ.

Yaman óo Ɛnza ɲíinnan

22O lusɔgbɛ ó, kɛ yaman ó tó bhá ó ɲanndɔ o mán, íi nan bhɔ́ a ɲánle kó kúun ngée ne tɛ́ɛ yé, kaamɔɔndhye ŋólu gbɛɛgbɛɛ lée lo ó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ táa. Ɛnza mán táa ní lé. 23Mantii óo bálika bhɔ́ Ala yɛ́ kɛ búlu ó lashaaya kɛ́ a dí mɔɔn ólu mán ywáa min nɔn, kúun nɔlu bhɔ́ Tibɛliyadi kɛ́nan sé o ywáa ó lɔ́. 24Yaman óo nan yé ko Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu sí tɛ́ yé. O lɔ, íi lo kúun ŋolu kɔ́ɔnnɔn kɛ táa Ɛnza ywáa ɲíin Kapɛnamu.

Lɔ́minfe míin ɲáanmanɲan o díla mɔɔn man

25Íi táa a yé bhá ó ɲan dɔ o man mínngɛ, íi a mánɲaankɛ kó: «Kaamɔɔn, ii nan yánun wáati mínnɛɛn lé lɔ́?»

26 Ɛnza ŋé í yawi kó: «Tínɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ní káwako mínnu kɛ́ a ɲánla, a tɛ́ɛ né ywáa ɲíinnan o léelu kósɔn, waa áa né ywáa ɲíinnan le ké áa búlu sɔ́ɔ kɛ́ lɔ́ɔ kɛ Fá. 27A kɛ́nan bháala kɛ́ súnman míin twéenan ó kósɔn! Waa súnman min ndɛ́ cáannan, áa bháala kɛ́ ó lé kósɔn, min ŋé ɲáanmanɲan o díla. O lɔ́min ó, mɔɔn Dhyénjɛ ó yáa o di a mán. A Fá Ala wɛ́ɛ a yɛ́ Fáan o tɔɔmansii ó bhyáa a ka.»

28Íi a mánɲaankɛ kó: «Án ngákan kɛ́ mínnɛɛn lé kɛ́, kɛ́ Ala sao bháala o kɛ?»

29Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ala é min bhyáashaa, fɔ áa lá ó lá. O lée Ala sao bháala ó lé.» 30Ólu a mánɲaankɛ kó: «Ii sé kɛ káwako mínnɛɛn le kɛ́ kɛ o yáa án nan, ké án ní lá i la? I káa mínnɛɛn lé kɛ́? 31Án nvá ólu maannin ŋo lɔɔ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, óyoo aa fɔ Ala yɛ́ Kitabu o lɔ́ ɲánminman kó: ‹A wɛ́ɛ lɔ́min dí í mán kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́.› » 32Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Tínɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, min ŋé lɔ́min dí a mán kɛ́ bhɔ́ sángboo ó lɔ́, ó tɛ́ Musa lé. Nvá lée búlu bhɛ́ɛ o dí a mán kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́. 33Kɛ mansɔɔ Ala é lɔ́min min ndí, kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́ ó lée ɲáanmanɲan kwaa o lónan dínɲan mɔɔn ólu lɔ́.»

34Íi fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Mantii ó, íi ó súnman ŋó dí án mán wáati bɛ́.»

35Ɛnza ngó i mán ko: «Né lée lɔ́minfe ŋó lé min ŋé ɲáanmanɲan ó díla mɔɔn mán. Mɔɔn mínngɛ nán né fɛ́, kɔ́ɔn táa ó tíi o myáan bhée. Mínngɛ lá né lá, jíminnɔɔ táa ó tíi o myáan bhée. 36Ní fɔ a yɛ́ ngó, a wɛ́ɛ ɲé waa a tɛ́ lála né lá. 37Ni nvá kɛ́ mɔɔn óo mɔɔn dí né mán, o yáa nán né fɛ́, né mánfaa bhá o tíi o lɔ́. 38Ní bhɔ́ sángboo ó lɔ́ kɛ́nan dínɲan lɔ́ njébhaa ó sao ó kɛ́ o le kanman, ni ó tɛ́ né man nan ngbú sao ó kanman. 39Né cébhaa ó sao ó mínnɛɛn lé le? A wɛ́ɛ mɔɔn mínnu dí né mán, né kɛ́nan tó ké o sí a túun. Ké ní í bɛ́ lakuun dínɲan labha lo ŋó lá. 40Nvá sao o min né kó mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ dhyénjɛ o yé tó kɛ la a lá, kó ó tíi ó yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. Né yáa ó lakuun labhano ŋó la.»

41Kɛ́ta o wáati ó man, Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ í mankomankomanla a yɛ́ ko ó lɔ́, kɛ mansɔɔ a tɛ́ wɛ́ɛ fɔ kó: «Lɔ́minfe míin bhɔ́ sángboo ó lɔ́, oo ne le lé».

42Í tɛ́ɛ fɔ́la kó: «O sán ó lɔ́, Yusufu dhyénjɛ Ɛnza ndɛ́ a? Án ni a Fá lɔ, án no ŋan a mán lɔ! Óo sé kɛ́ fɔ sísan dí lé kó: ‹Ne lée bhɔ́ sángboo ó lɔ?› » 43Ɛnza ŋé kóman ó tá kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Áa lákɔɔkoman ó lábhyaa ɲɔ́ɔn njɛ. 44Mɔɔn sí tɛ́ sé kɛ́ nán né fɛ́ ni nvá míin njé o man o tíi o lánan ne man. Ni o tíi o kɛ́nan ne man, né yáa o tíi ó lakuun lónabha ŋó lá. 45A sɛ́wɛnin ɲé Céla ólu yɛ́ kitabu ólu kɔ́ɔnnɔn kó: ‹Ala yáa i bɛ́ ládhye.› Sísan, mɔɔn óo mɔɔn kɛ Fá o ta kóman o myɛ́n kɛ́ sɔ́n a tá ó mán, olu bɛ́ nánla né lé man. 46Mɔɔn sí ɲan man Fa Ala yé bha, fɔ míin bhɔ́ a fɛ́ yé kɛ́nan, ó lé wɛ́ɛ Fá Ala yé.

47Tínɲan in ne ní a fɔ́la a yɛ́ ngó, ni mínngɛ lá né lá, ó tíi ó wɛ́ɛ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. 48Né lée lɔ́minfe ŋó lé min ŋé ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó dila mɔɔn ólu mán. 49A Fá ólu maannin ŋó lɔ́ɔ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, olu bɛ́ man sayakɛ a? 50Waa lɔ́min min ŋé bhɔ́ sángboo ó lɔ́, ni mínngɛ ó lɔ́ɔ, ó tíi o táa sayakɛ fɛ́sɛ fɛ́sɛ.

51Né lée lɔ́minfe bhɛɛ o lé min ŋe bhɔ́ sángboo ó lɔ́. Ni mɔɔn min ngɛ́ ó lɔ́ɔ, o tíi o yáa tó í ɲánla wáati ó bɛ́. Né káa lɔ́min min ndí, ó lée né Fásisoo ó lé. Ní ɲɛ́ɛ dila ké dínɲan o waa sé kɛ ɲáanmanɲan ó sɔɔ.»

52Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn mánsɔsɔla gbútuukɛ kɛ fɔ kó: «Míin ŋé sé kɛ́ a Fásisoo ó dí án mán díi kɛ́ lɔ́ɔ?»

53Óo kɛ́ mínngɛ, Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Tínɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ní a mán mɔɔn Dhyénjɛ o Fasisoo ó lɔ́ɔ kɛ́ a yée ó min, a táa ɲáanmanɲan ó sɔ́ɔ. 54Ni mɔɔn mínngɛ né Fásisoo ó lɔ́ɔ kɛ né yée ó min, o tíi o yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ, né yáa ó tíi ó lakuun lónabha ŋo lá. 55Kɛ mansɔɔ né Fásisoo o lɔ́minfemɛɛ lé lé, né yée óo minifemɛɛ lé lé. 56Ni mɔɔn mínngɛ né Fásisoo ó lɔ́ɔ kɛ́ né yée ó min, né yáa tó ó tíi ó fɛ́, o tíi o yáa tó né fɛ́. 57Óyoo Fá o, mín ŋé i ɲanla, oo ne bhyáashaa, Fá o lée ɲáanmanɲan o di ne man, o bhóo o man, mínngɛ bhálo ne Fási o la, ó tíi o yáa tó i ɲanla ni ne lé. 58Lɔ́minfe míin bhɔ́ sángboo ó lɔ́, o lée nin. A Fá ólu lɔ́min min ngɛ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, tó í bɛ́ɛ sayakɛ, né ni ólu tá ó tɛ́ kéene. Ni mínngɛ o lɔ́minfe ŋo lɔ́ɔ, o tíi o yáa tó í ɲánla wáati ó bɛ́.» 59Ɛnza ŋé mɔɔn ólu kala ni kóman míinnu lé sɛ́ɛbho ŋó kɔ́ɔnnɔn Kapɛnamu o lée wé.

Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye ŋo lɔ́lu í kwɔ́sɛɛla

60O kóman ólu myɛnnin ngwɔ́, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu shɛ́ɛman ŋé a lámyaan kɛ́ fɔ kó: «A yɛ́ kóman míinnu a gbɛ́ɛ lɛ́! Yɛ́ɛtii sé kɛ́ sɔ́n ó man?» 61Ɛnza ŋé a lɔ ŋóo a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu í mankomankomanla a yɛ́ kóman o kósɔn mínngɛ, aa í mánɲaankɛ kó: «Ó kóman o wɛɛ bháa a lɔ a? 62Tó ni a kɛ mɔɔn Dhyénjɛ ó yɛ́ɛtɔ o yé a tɛɛ ywáa min nɔn kɔɔ kɛ táa yénɔn, a kaa kɛ díle o lɔ? 63Ní Sɛnnɛnyanin ŋó lée ɲáanmanɲan o díla mɔɔn man, ni ó tɛ́, ni a kɛ tó Fásisoo ó tá ó mán, o tɛ́ fósi lé. Né wɛ́ɛ kóman mínnu fɔ a yɛ́, ó lée Ni óni ɲáanmanɲan o lé. 64Waa lɔ́lu é a cɛ́man mínnu tɛ́ lála o kóman olu lá.» Kanbiini kó olu lámyaanwaati ó man, Ɛnza ndɛ́ɛ ó tii ólu lɔ. Mín ndɛ́ káa a lo mɔɔn ólu bhóo, a tɛ́ɛ ó lɔ kɛ́ bhá. 65Ɛnza ŋé fɔ í kwɔ́ kó: «O lé kósɔn ní fɔ́la a yɛ́ ngó mɔɔn sí tɛ́ sé kɛ́nan né man ni nvá man o sé o dí o tíi o man.»

66Kɛ ta ó wáati ó man, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu shɛ́ɛman ŋe í kwɔ́sɛɛ, í tɛ́ tɛ bhyáala a kwɔ́ bhée. 67O lɔ́, Ɛnza ŋé a yɛ́ céladhye ndá ni fyáa ólu mánɲaankɛ kó: «Álee lu wɛ́, ale tɛ fɛ́ kɛ táa a?» 68Simɔn Piyɛli é a yawi kó: «Mantii o, án ngɛ́ɛ tɛ́ɛ yɛ́ɛtii kwɔ? Mɔɔn ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔla íle yɛ́ kóman ó léelu bháaka lɔ́. 69Án ngwɛ́nnin ŋwɛ́ɛn lá i lá, án ŋwɛ́ɛn lɔ ŋóo ii Ala yɛ́ mɔɔn sɛ́nnɛnyanin ŋó í lé le lé.» 70Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Né le mán mɔɔn tá ni fyáa lɔ́tɔnmɔn ŋan? O bɛ́ kwɔ́, mɔɔn kée ŋé a cɛ́man min ŋé Sɔtaannan mɔɔn lé.» 71O kóman ó kúnngbaanin ndɛ́ɛ Simɔn Sikaliyɔti dhyénjɛ Zudasi lé mán, ó min ndɛ́ɛ kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ó lɔ́ lé, min ndɛ́ káa Ɛnza no mɔɔn ólu bhóo.

Currently Selected:

Yaya 6: MXX

Highlight

Copy