2 Петра 1
1
1Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — тим, що отримали рівноцінну нашій віру через праведність нашого Бога і нашого Спасителя Ісуса Христа:
2благодать вам і мир хай примножаться через пізнання Бога й Ісуса, нашого Господа!
3Оскільки Його божественна сила дарувала нам все необхідне для життя й благочестя через пізнання Того, Хто покликав нас славою і чеснотою,
4через які даровані нам величезні й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали учасниками божественної природи, утікши від розтління похіттю в світі,
5то саме тому, доклавши все старання, проявіть у своїй вірі чесноту, у чесноті — знання,
6у знанні — стриманість, у стриманості — терпіння, у терпінні — благочестя,
7у благочесті — братолюбство, у братолюбстві — любов.
8Бо якщо це у вас є і примножується, то воно не залишить вас бездіяльними й безплідними в пізнанні нашого Господа Ісуса Христа.
9А в кого немає цього, той сліпий, короткозорий, забув про очищення своїх попередніх гріхів.
10Тому, брати, ще більше постарайтесь зробити твердим свій поклик і вибрання, бо, роблячи це, ви ніколи не спіткнетесь;
11бо так щедро дасться вам вхід у вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.
12Тому я не занедбаю завжди нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте це й утверджені в наявній у вас істині.
13Вважаю ж за справедливе, поки знаходжусь у цій оселі, пробуджувати вас нагадуванням,
14знаючи, що скоро залишу свою оселю, як і наш Господь Ісус Христос відкрив мені.
15Буду ж старатися, щоб ви й після мого відходу завжди могли згадувати про це.
16Бо ми звістили вам силу й прихід нашого Господа Ісуса Христа, не за хитро вигаданими байками пішовши, а бувши очевидцями Його величі.
17Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це Син Мій улюблений, до Якого Моє благовоління!
18І цей голос, що донісся з неба, ми чули, коли були з Ним на святій горі.
19І ми маємо, як більш надійне, пророче слово, і ви добре робите, що звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не зійде ранкова зоря у ваших серцях,
20знаючи насамперед те, що жодне пророцтво в Писанні не походить від власного тлумачення.
21Бо ніколи пророцтво не промовлялося з волі людини, а говорили його святі Божі люди, спонукувані Святим Духом.
Currently Selected:
2 Петра 1: НУП
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
