Книга Приказок 20
20
1З вина — насмішництво, із пива — галас;
хто напивається, той нерозумний.
2Царський гнів — як рик лева,
розлютиш його — попрощаєшся з життям.
3Хто уникає суперечок, той шляхетно чинить,
а якийсь невіглас одразу зчиняє сварку.
4Восени лінько не оре землі,
а в жнива шукає врожай, та його немає.
5Добрі знання, як глибокий колодязь з життєдайною водою,
але розумний знає як її дістати.
6Багато-хто вихваляється своєю вірністю,
але де знайти того, кому справді можна довіритися?
7Праведник живе чесно й достойно,
благословенні будуть його діти.
8Цар сидить на суддівськім престолі,
він розганяє поглядом всіляке зло.
9Хто може стверджувати:
«Я очистив серце, я очистився від гріха?»
10Обважування й обмірювання однаково огидні Господу.
11Навіть юнак розкриває свою сутність у вчинках:
чи порядно й справедливо чинить він, чи ні.
12Це Господь створив вухо, що чує,
та око, що бачить!
13Не люби спати, бо проспиш добробут,
розплющ очі, щоб мати вдосталь хліба.
14Покупець галасує: «Дорого, дорого», —
а як відійде, радіє що вдало виторгував.
15Є золото і розсипи рубінів,
та мудра мова — найкоштовніша прикраса.
16Візьми його одяг, бо він поручився за незнайомця,
візьми заставу від нього заради чужинки.
17Смакує хліб, здобутий обманом,
але згодом на зубах жорства.
18Порада сприяє здійсненню намірів,
тому шукай поради, як ведеш війну.
19З базікалом не варто мати справи,
такий розплеще таємниці всі.
20Погасне світло в сутінках для того,
хто проклинає батька й матір.
21Коли спадок рано дістається,
то потім не буде благословенний#20:21 Коли… благословенний Або «Коли людина пожадливо оберігає спадок, то спадок той не буде благословенний»..
22Не зарікайся, що відплатиш злом за зло.
Чекай на Господа, і Він за тебе помститиметься.
23Неправильні ваги огидні Господу,
оманливі терези не доведуть до добра.
24Кроки людини направляє Господь.
Як може людина розуміти свій шлях?
25Швидка клятва — небезпечна пастка,
почнеш розмірковувати, коли вже діло зроблене.
26Мудрий цар розганяє неправедних,
спрямовує на них колесо покарання.
27Дух людський — то світильник Господній,
який висвітлює внутрішнє єство#20:27 висвітлює… єство Або «знає дихання й думки»..
28Царя бережуть милосердя й довіра;
він тримається на троні милосердям.
29Сила — то гордість молодих,
а сивина — достоїнство старих.
30Синці зцілюють від зла,
удари очищають серця глибину#20:30 У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле..
Currently Selected:
Книга Приказок 20: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
